Розділ 5

Вони домовилися зустрітися після уроків. Не писали у чат, не кликали когось іншого. Просто… з’явилися в одному і тому ж місці, наче хтось невидимий повів їх туди.

Стара теплиця за школою. Занедбана. Замкнена на ключ — але сьогодні двері були відчинені.

Селеста прийшла першою. Її троянда зацвіла ще двома пелюстками. Вона почала боятись, що з нею щось не так.

Арія — мовчки, але з іншою мелодією в навушниках. Звуки, яких не було в інтернеті.

Луна — із тінню в очах. Світло згасало, коли вона проходила повз лампи.

— Що це все значить? — запитала Селеста.

— Це не випадковість, — відповіла Арія. — Ми всі… змінились.

— І хтось це знав раніше за нас, — прошепотіла Луна.

У той самий момент почулось клацання. За їхніми спинами — фігура.

Сиве волосся. Стара куртка. У руках — та сама коробка.

— Ви не повинні були її знайти так рано, — мовив він.

— Хто ви? — насторожено сказала Арія.

— Я — той, хто стежив. Мій обов’язок — спостерігати… і попередити.

— Попередити про що? — Луна стиснула кулаки, й іскра пробігла між пальцями.

Чоловік підійшов ближче. Його очі були мов срібло.

— Ви — нащадки Елісари. Жінки, яка розділила силу на три частини, щоб не дати їй знищити світ.
Ваша сила повертається, бо темрява вже прокинулась.

Він поклав перед ними нову записку:

"Троє — одна рівновага. Але хтось уже знає, хто ви. І він іде. Оберіть — боротися чи сховатися."

— Почекайте… — Селеста стиснула пальцями пергамент. — Ви сказали: нащадки Елісари? Хто вона така?

Чоловік на мить замовк. В його очах з'явився біль і тривога — наче ця історія для нього була більше, ніж просто легенда.

— Елісара — була останньою Хранителькою. Жінкою, що володіла Силою Повного Кола. Але... вона зрозуміла, що одна не зможе її втримати.
Тож розділила силу на три пелюстки. Три душі. Три спадкоємиці.

— І це… ми? — тихо запитала Арія, стиснувши кулон, що вже трохи світився.

— Так. Ви — ті, що прокинулись.

— І хто нас хоче знайти? — кинула Луна, нахмурившись. — І навіщо?

Чоловік повільно підійшов ближче. Його голос став суворішим.

— Бо якщо об’єднати всі три частини… силу можна знову з’єднати в одне ціле. І в неправильних руках — вона знищить більше, ніж просто місто.
Він уже шукає вас.

— Хто — “він”? — Луна блиснула очима.

— Його звуть Тенмар. Він був тим, хто раніше намагався відібрати силу в Елісари. І тепер — повернувся.

Тиша. Навіть теплиця затихла. Дощ вщух. Повітря стало важким.

Селеста притисла троянду до серця.

— Ми не готові до цього.

— Ніхто ніколи не буває готовим, — відповів він. — Але вас обрано. Ви вже почали змінюватися, і назад дороги немає.

Арія зняла навушники остаточно. Вперше за довгий час.

— Тоді скажіть нам… що далі?

Чоловік поклав руку на дерев’яну стіну теплиці. Частина її розсунулася — виявилось, там був прихований хід.

— Далі — ви підете зі мною. І почнете тренування. Бо темрява вже поруч. І вона знає ваші імена.