Розділ 1:

Арія “Музика — це моя броня. Але чи врятує вона від почуттів?”

Коли Арія заходила у шкільний хол, перше, що впадало в очі — не обличчя, не хода, а навушники. Великі, червоно-чорні, мов символ — не чіпай мене, я слухаю світ. Вона рідко знімала їх, навіть коли музика не грала. Це був її спосіб мовчати — і говорити одночасно.

Її стиль — чорний oversize-светр, легкий акцент срібного хрестика на ланцюжку, широкі штани з блискавками та сірий пуховик, недбало перекинутий через плече. Вона виглядала як дівчина з міста, якій все байдуже — але ті, хто бачили її очі, знали: їй не байдуже. Вона просто звикла ховатися.

Сьогодні вона затрималася на зупинці, бо відчула — повітря пахло м’ятою. Це був запах дитинства. Запах людини, якої більше немає. Запах, який приходив лише тоді, коли щось мало змінитися.

Вона дістала свій блокнот і записала:

"Коли музика мовчить — я починаю чути себе."

Вона не знала, що вже цього дня побачить дві інші постаті.
Дівчат, з якими все буде пов’язано.
І що їхні долі сплетуться так тісно, що ніколи більше не розплетуться.

Арія сіла на своє звичне місце — четверта парта біля вікна, ліва сторона, де сонце завжди падає рівно так, щоб освітити сторінки її блокнота, але не засліплювати очі.
Школа, як завжди, гомоніла — сміх, перешіптування, тупотіння кросівок по плитці. Але її це не чіпало.

До того моменту, поки двері не відчинилися.
Спочатку — шелест тканини. Потім — троянда в руці. Далі — весняна сорочка в рожевих плямах і сині очі, які... світилися.

Вона з’явилася мов із іншого світу —
Селеста.

— Це новенька, — пробурмотів хтось з-за спини. — Вона така мила, дивна трохи… Але гарна.

Арія відвела погляд. Вона не любила новеньких. Новенькі щось ламали у звичній тиші. Але ця — здавалося, не видавала ні звуку. Просто сіла. Точно навпроти Арії.

Навушники Арії знову зазвучали. Але цього разу вона їх не увімкнула.
Вона просто дивилась на Селесту — і не розуміла, чому не може відвести погляду.

Селеста…
Посміхнулась. Трохи несміливо.
І Арія — щось, чого вона не робила два роки — трохи кивнула у відповідь.