Три пелюстки м’яти
Пролог
Темрява шепоче. Камінь дихає. Пелюстка падає.
Вітер торкається шибки, як чужа рука — занадто реальна, щоб бути лише повітрям. Школа Енлір, схована між гір і старих легенд, здавалася сплячою — як лялька під склом. Але ляльки іноді прокидаються.
Цієї осені трьом дівчатам було суджено зустрітися.
Вони не шукали одна одну. Вони — занадто різні.
Одна слухає світ через музику, бо не витримує шуму почуттів.
Інша тримає в долонях троянди, які ніколи не в’януть.
Третя сміється гучно, щоб приховати тріщину в душі.
Їх об’єднає шепіт, залишений у щоденнику двісті років тому.
Їх випробує вибір — правда чи безпека, кохання чи тиша.
А вночі, під старим деревом на подвір’ї, хтось залишить коробку.
У ній буде:
— срібна пелюстка,
— ланцюжок зі знаком нескінченності,
— і записка:
"Це тільки початок. Пильнуйте одне одного. Поки ще можна."
#2584 в Фентезі
#805 в Молодіжна проза
#250 в Підліткова проза
Відредаговано: 16.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
