Глава 1

Ірина поспішала на роботу в нічну зміну. Вже десять років вона працює психологом в службі «Телефон довіри»- психологічна підтримка в кризових ситуаціях. Яких тільки історій їй не довелося вислухати за цей час.

Лунає дзвінок. Ірина відповівши прислухається, намагаючись не пропустити жодного слова. Жіночий голос плутано розповідає, що приїхала на похорон брата. Молодий хлопець двадцяти одного року загинув в автокатастрофі. Ірина чекае, коли дівчина закінчить думку і вставляє питання, що не стосується її розповіді. Дівчина починає розповідати про себе. Слово за словом, проникаючись довірою до слухача, мова заходить про її заняття. З'ясовується, що вона працює повією.

- А як ви ставитесь до таких як я?- зухвало запитує дівчина.

- Вас, напевно, щось спонукало?

 Дівчина промовчала.

- Як тільки наскладаю пристойну суму, відкрию свій бізнес.

- Який саме?

- Наприклад, салон краси.

- Ви щасливі?

- Чесно кажучи, клієнти в більшості - кримінал, які відриваються, заробивши легкі гроші, обмежені, безцеремонні, і взагалі, суцільний відстій.

Напевно, вперше за останній рік з нею розмовляли не як з товаром: нічого не вимагали, не дорікали, не говорили грубих слів. А, може все, що відбувалося останнім часом, було не з нею? Вона зовсім не відчувала що живе своїм життям. Ось виїхати б з мороку і не повертатися. Може взагалі померти або втратити паспорт – одним словом - вийти заміж за нове життя.

 Людина в будь-якому віці потребує уваги і розуміння, як і у випадку з цією дівчинкою. Про батьків вона не згадує, а друзі? Та які можуть бути друзі в такому бізнесі!

            Дівчина посилається на втому і кладе трубку. Ірина прощається з дівчиною, узявши з неї обіцянку, що та перезвонить їй в будь яеий час.

Наступний дзвінок не такий екстремальний. Дзвонить пенсіонерка: вони з чоловіком інваліди за станом здоров'я до минулого місяця користувалися пільгами на сплату комунальних послуг. Раптом пільги відмінили. Тремтячим голосом питає, куди звертатися, за роз′ясненням. Ірина обіцяє все докладно дізнатися в райсобесі.

Лунає телефонний дзвінок і молодий завзятий голос намагається

 познайомитися.

 Ірина бажає настирливому незнайомцеві: «Надобраніч!» і кладе трубку.

Знову дзвонить телефон. На іншому кінціна дроту схвильовано розповідають:

- Не знаю, як допомогти мамі?

- Що трапилося?- намагається з'ясувати Ірина. Але її ніби не чують.

- Вона лежить не рухається, не реагує на слова, відмовляється від їжі і пігулок.

Може, підкажіть, які слова сказати, щоб вона встала?

- Все що можу, розповідайте, будь ласка.

- Ми вчора поховали братика.

Розумію, це важко, але ви говоріть зі мною, просто щоб відпустити те, що наболіло.

- Йому вчитель поставив «двійку» по математиці, за рік – плутано розповідає дівчинка. Він не ледар, старався, чесне слово! В кінці навчального року 6-а клас вишикували на лінійці і перед всією школою, оголосили прізвища двієчників. Його залишили на осінь.

- Я прийшла додому, побачила рюкзак Іванка, подзвонила друзям, ніхто не знав де він. А увечері пішли в підвал – там у нас ціла майстерня і побачили Іванка на мотузці, - дівчинка заплакала.

Ірина не знала що сказати, згадалося про «ефект метелика», деколи один сплеск образи, гніву може викликати незворотні наслідки.

•  Ви, будь ласка, весь час розмовляйте з мамою, годуйте з ложки, викличте невропатолога, хай побуде під наглядом лікаря.

Що це – виклик чи бажання звернути на себе увагу? Дуже багато залежить від батьків. Якщо дитина не відчуває що батьки його захистять,що вони його поважають, або його мало хвалять за хороші вчинки, він стає самотнім і беззахисним. Депресивний хворий страждає відчуттям неповноцінності, вважає себе нікчемним і нездатним боротися зі своєю проблемою. Пори року теж впливають на настрій людей. Критичними місяцями для суїциду є жовтень і травень. Весна, як і осінь, супроводжується негодою. Пробудження і прив’ядання пишних барв квітів і дерев викликає невизначений настрій: тугу, самоту, підвищену дратівливість. Ірина поклала трубку і витягнула з сумки сигарету. Ніч гасила вогні ліхтарів, і перші промені світанку зігрівали землю, по якій і зараз міг ходити Іванко. Цікаво, чи дозволили відспівувати хлопчика по християнських законах, самогубство такий же гріх, як і вбивство, тільки направлений проти себе.

У підлітковому віці формується особистість, що безпосередньо пов'язано з фізіологічними і психічними змінами. Ростуть вимоги з боку суспільства, що призводить до різної форми соціальної активності.

З'являється бажання реалізувати себе. Часто світогляд підлітка не відповідає дійсності. Можливо, заважає максималізм. Але що б не писали в підручниках по психології Ірина, з досвіду спілкування з такими абонентами вивела свою панацею: потрібно допомогти людині навчитися поважати себе полюбити свої інтереси, всупереч ставленню до тебе людей, які тебе оточують. Тому вона прагне зосередити увагу на захопленнях співрозмовника.