Розділ 10: Битва титанів біля барної стійки

Олексій різко розвернувся на його обличчі миттєво проступила фірмова гримаса, яку він зазвичай беріг для підлеглих — суміш полегшення, роздратування та абсолютної впевненості у своїй правоті.

— Кіро! Ну нарешті! — він підхопився зі стільця, ледь не перекинувши склянку з віскі, і зробив широкий крок у мій бік, розкинувши руки для обіймів. — Ти хоч уявляєш, що я пережив? Мобільний вимкнений, секретарка нічого не знає, ти зникаєш у невідомому напрямку... Що це взагалі за дикі витівки?

Я плавно зробила крок убік, уникаючи його рук, і пройшла повз нього прямо до барної стійки. Олексій обійняв порожнє повітря, від чого його обличчя стало ще більш багровим.

— Витівки, Льошо, — це прилітати без запрошення туди, де людина намагається від тебе відпочити, — я спокійно сіла на високий стілець, навмисно ігноруючи його обурений погляд. Потім підвела очі на Дана.

Він усе ще тримав у руках свій рушник і бокал. Його обличчя залишалося кам'яним, але в глибині темних очей, які я тепер знала надто добре, стрибали такі шалені чортики, що мені довелося прикусити зсередини щоку, аби не розреготатися.

— Дане, будь ласка, налий мені чогось холодного. Бажано з великою кількістю льоду, бо тут раптом стало дуже душно, — я променисто посміхнулася бармену.

— Звичайно, пані Кіро, — Дан слухняно схилив голову, і його голос прозвучав із такою ідеальною, солодкою підлесливістю, що я ледь не зааплодувала. — Хвилинку. Наш фірмовий лимонад із м'ятою та цитрусом. Спеціально для тих, хто цінує прохолоду й... особисті кордони.

— Кіро, ти знущаєшся?! — Олексій підійшов ближче і з гуркотом опустив долоню на стійку. — Ти ігноруєш мої дзвінки, тікаєш на край світу, а тепер сидиш тут і фліртуєш із обслуговуючим персоналом?

Я повільно повернула до нього голову.

— По-перше, Олексію, не кричи — ти псуєш мені відпустку. По-друге, цей «персонал», як ти висловився, робить свою роботу набагато краще, ніж ти — роботу мого хлопця останні пів року. Він принаймні вміє слухати й не намагається контролювати кожен мій крок.

Олексій на секунду втратив дар мови. Він перевів дикий погляд з мене на Дана, який у цей момент із максимально серйозним виглядом нарізав лайм тонкими, ідеальними скибочками.

— Ти... ти порівнюєш мене з барменом?! — засичав Олексій, нахиляючись до мене. — Та я за один свій підпис під контрактом заробляю більше, ніж цей хлопчина бачить за рік! Чуєш ти, налій-випий, — він знову повернувся до Дана, тицяючи в його бік товстим пальцем. — Ще одне слово в бік моєї нареченої, і я зроблю так, що ти завтра будеш підмітати міські пляжі. Твій управитель Артур мені по гроб життя винен за юридичні послуги, так що полетиш звідси за одну секунду!

Я затамувала подих. Олексій щойно підписав собі вирок, навіть не підозрюючи про це. Він погрожував звільненням людині, яка могла купити його юридичну фірму разом із його туфлями, офісом і машиною, просто переказавши кишенькові гроші з одного рахунку на інший.

Дан повільно відклав ніж. Рухи його стали вагомими, а маска «простого хлопця» почала стрімко тріщати по швах. Він поклав руки на стійку, злегка подався вперед, і його погляд став настільки важким, що Олексій миттєво замовк, навіть трохи відсахнувшись назад.

— Шановний пане Воронов, — спокійно, але з такою сталевою інтонацією, від якої в мене самої пробігли сироти по спині, промовив Дан. — Наш готель дуже цінує спокій гостей. Але якщо ви ще раз дозволите собі підвищити голос на пані Кіру або натякнути на те, що хтось тут є вашою власністю... то підмітати пляж доведеться саме вам. Разом із вашим другом Артуром, який, до речі, вже дві хвилини стоїть за вашою спиною і намагається не зомліти від страху.

Олексій здивовано обернувся. Позаду нього справді стояв управитель Артур. Він тримав у руках пакунок із речами Олексія, а його обличчя було такого білого кольору, наче його щойно змусили з'їсти кілограм лимонів без цукру.

— Л-льоха... тобто, Олексію... — заїкаючись, вимовив Артур. — Я дуже перепрошую, але ваш пентхаус... анульовано. Адміністрація готелю змушена попросити вас звільнити територію «Nirvana Resort» через... еммм... порушення правил громадського спокою. Ваше таксі вже біля воріт.