3.3

- З прийдешнім новим роком, мамо, тато, - вітаю батьків по відеозв’язку. Ми з Вадимом були у них двадцять четвертого, а до батьків коханого поїдемо шостого. Сьогодні ж ми святкуватимемо удвох. Усе так ідеально склалось.

- З прийдешнім, сонечко. Будь щаслива і кохана, - вітають мене батьки. - І передавай вітання, Вадиму.  

- Обов’язково. Він якраз вийшов в магазин, - пояснюю відсутність коханого. От завжди так, ніби й список складеш, сплануєш все, а щось тай забудеш. 

Вдягаю гарну сукню, вкладаю волосся і підфарбовую губи.

Викладаю на стіл усі приготовані страви, гарно все сервірую. Напередодні навіть спеціальне відео подивилась й навчилась викладати серветки у формі лебедя. Усе таке гарне – серверований стіл, прикрашена ялинка, вогники на шторах, святковий декор в кімнаті. Не втримуюсь і фотографую. Викладаю фото в інсту з побажаннями щасливого нового року. 

Приходить Вадим, дорогою він купив мені букет темно-фіолетових анемонів. 

- Яка краса, любий, - цілую холодну щоку коханого і млію від такого знаку уваги. 

Займаюсь квітами, щоб вони якомога довше приносили радість, поки Вадим перевдягається для святкування. Вмикаємо музику і сідаємо за стіл.

- Все таке гарне, кохана. Ти така молодець, така вправна господиня. Як же мені з тобою пощастило, - робить мені комплімент, і я млію від цих теплих слів. Якби сильно я інколи не втомлювалась, похвала від Вадима мене окриляє. 

- Рада, що тобі подобається. Скуштуй, це твій улюблений рулет з качки і оцей салат за новим рецептом, теж спробуй. І от помідори, я з твоєю мамою в літку закатувала, якраз нагода спробувати, - пропоную наїдки і переповнююсь гордістю за себе, бо я таки й справді вправна господиня. 

Вадим куштує кожну страву і кожну нахвалює. Це так приємно. А після дванадцятої години обмінюємось подарунками. Щоб не зіпсувати момент з пропозицією, я вручаю свій подарунок перша.

- Круїз? Справді? – якось дивується Вадим, все ж я очікувала більше радості від такого особливого подарунка. 

- Дякую, люба. Тепер моя черга.

Вадим вручає мені прямокутну коробку загорнуту в святкову бумагу. Дивуюсь, бо зазвичай коробочки з каблучками менші. Але продовжую розгортати упаковку і бучу:

- IPad?

- Остання модель, сонце. Він легкий і компактний і замінить твій величезний блокнот в якому ти все плануєш і розписуєш.

- Дякую, - промовляю ошелешено.

Я була впевнена, що Вадим зробить мені пропозицію цієї ночі. І що тепер? Але може, він хоче це зробити в колі своїх родичів шостого? Чи планує спеціальне свято, щоб ця подія була окремою і запам’яталась нам на все життя? Він же планує на мені одружитись, правда?