3.2

Прикрасили ялинку і поїхали на закупи до супермаркету.

- Ань, дивись, різдвяний ярмарок, може зупинимось і прогуляємось?, - Вадим вже шукає місце для паркування.

- Вадь, у нас сьогодні купа справ. Треба скупитись, зробити заготовки до страв на завтра. Ми завтра гулятимемо от і заїдемо сюди, добре?

Вадим погоджується, але видно, що образився. Він інколи як ота дитина – імпульсивний. Щось собі надумав, захотів і вже біжить реалізовувати, тож мені доводиться або нагадувати про наші плани, або потім гребти за двох. Звичайно ми можемо зараз зупинитись і погуляти, але потім потрапимо в магазин пізніше, буде більше людей, витратимо більше часу в чергах, я не встигну все приготувати до того часу, який запланувала і доведеться готувати до ночі, як він цього не розуміє? Але що у Вадіку добре, то це те, що він швидко відходить, не застрягає на негативі й перемикається. 

Встигаємо все вчасно і навіть переглядаємо ввечері «Гарі Потера». П’ємо какао з маршмелоу разом з імбірним печивом. Проводити такі вечори разом – справжнє задоволення. 

А на наступний день ідемо гуляти. Катаємось за руки на ковзанці під різдвяні мелодії. Вадим обожнює активний відпочинок, тож і мене навчив кататись на ковзанах, познайомив з лижами, риболовлею і туризмом. Намагаюсь розслабитись і отримати задоволення, адже поруч мій коханий, атмосфера святкова і, я б навіть сказала, кіношна, але оця гурба людей, скажені підлітки, які поводяться не передбачувано, змушують мене весь час бути в тонусі, через страх бути кимось збитою. Нарешті встаю на тверду землю в своєму взутті і видихаю.

Відвідали і той святковий ярмарок, який бачили вчора. Музика, атракціони, веселощі й запахи їжі. Замовляємо глінтвейн, в гарно прикрашеній ятці, обираємо вільний столик і смакуємо напій. Не розмовляємо, тож я поринаю у свої думки. Сьогодні ми з Вадимом обміняємось подарунками. Я приготувала білети на круїзний лайнер. Це моя давня мрія, на яку я почала потроху відкладати одразу, як влаштувалась на роботу і отримала свою першу зарплатню. Круїз припадає як раз на час весняної відпустки, і якщо все піде так як я собі думаю, ця поїздка може стати нашою весільною подорожжю. Особисто я не планую грандіозного весілля, навіть якщо моя мама хотіла б побачити мене у сукні принцеси, біля спеціально замовленої арки і щоб запрошення отримали усі дальні родичі. Ні, я хочу скромне весілля в колі найрідніших. Таке весілля й організувати легше й швидше. В квітні розпишемось і поїдемо у подорож моєї мрії. Комфортабельний номер, з невеличким балконом де ми снідатимемо круасаном і кавою, відкритий басейн на палубі, де можна буде поніжитись зі смачненьким коктейлем в гарному келиху, якась екзотична шоу-програма кожного вечора – відпочинок мрія.  

Вечоріє, тож ми збираємось додому. Мені ще треба доробити кілька салатів, і зробити святковий макіяж й укладку.