25. Я і мій ворог

Продовження дня, навряд чи, можна було назвати фантастичним. Спогади з минулого не давали нормально говорити. Вона в парі з Колючкою! Прямо зараз! Зі спільною метою, хто б міг в це повірити? Дівчина в свій час просто згорала від ненависті до нього. Цей хлопець образив її подругу і до такого вчинку не можна було лишатися байдужим. Вона пам'ятає, ніби це було вчора. Як спільна поїздка перетворилася на пекло.

Вічні ревнощі Нудика, який  не міг терпіти симпатію друга до дівчини, яка викликала в нього подібні почуття. Часто психував, виходив, гуляв сам. А от Акація не мала наміру йти кудись, тому що : а — вони мали гуляти разом з подругою, б — вона абсолютно не знала місто.

Кучерява сиділа на кріслі перед ліжком і бачила, що тоді відбувалося. Як руки Колючки ходили тілом подруги, а та не заперечувала. Як це було огидно! Добре, що на цьому все. Вони про щось говорили, а потім заснули. Акацію переповнювала злість. Ось на це подруга проміняла їхні спільні години?

— Пішли додому, — прошепотіла вона Мишці, нахилившись над нею. Та Мишка лиш пробурмотіла у відповідь щось нерозбірливе. Акація кілька разів повторила, але не подіяло. Не маючи більше сил, дівчина пішла додому сама. Ображена і зраджена. Мишка потім прийшла ближче до ранку, тоді сіроока твердо вирішила з нею не говорити. Минула поїздка для Акації зіпсована і причиною всьому стала поява Колючки. А тут знову він! Ніби медом мазано псувати іншим життя.

Кучерява крокувала поряд, стримуючи себе від поганих слів. Це все було доволі дивним.

— Чому ти сюди прийшов?

— Це все Нудик. Він хоче затягнути Мишку… Ну ти розумієш, не мала, — взагалі беземоційно відповідає хлопець.

Що хоче зробити Нудик? Гримаса обурення і огиди з'являється на обличчі юнки. То він бігав за її ліпшою подругою, а тепер таке каже.. Позичає Мишку своєму тупому другові, бо самотужки не впорався?

— Неважливо, він пролетів, ви кретини. Єдина якість, яка не робе тебе таким гівном — це твоя допомога, — останні слова з уст дівчини звучало більш м'яко. Цей вчинок дійсно згладжував ситуацію, якщо не дивитися на мерзенну мету, яка крилася під ним.

— Та мені байдуже на вашу шавку. Мені байдуже кого зіб'є наступного разу. Треба було просто пройти повз. Це життя типу. Виживають сильніші.

Акація наморщилась. Треба було добре подумати, де можна знайти гроші. Ясна річ, що треба просити в людей, але як? У Акації виникла ідея зупиняти людей на ходу, щоб вони під шоком віддавали гроші. План був непродуманий і ненадійний, але що їм ще лишалося? На зустріч до них йшов якийсь тінейджер, на вигляд п'ятнадцятирічний. Схоже, хлопчина був місцевий, адже туристи надавали перевагу милуватися містом, а не бруківкою.

— Стій, — зупиняє його дівчина загороджуючи собою шлях. — Тут собака потрапила під авто і нам не вистачає грошей на операцію. Не можеш трохи допомогти? — швидко пролепотіла кучерява, не на жарт перелякавши пацана. Спантеличений тінейджер похитав головою даючи знати, що допомагати він не реветься і швидко змився.

Колючка  пирхнув:

— Шикарна в тебе стратегія.

— Малий козел! Так ми ніколи не набираємо потрібну суму.

— Ну можна придумати щось цікавіше ніж звичайний гоп—стоп.  Ну там  знаєш,  дівчата в місці  де повно  туристів можуть  швидко  заробляти, — дражниться Колючка, від чого в юнки аж іскри з очей летять. Дуже смішно!

— Ще один тупий жарт… — тицяє пальцем йому в обличчя кучерява.

— Я тебе не боюсь, це по-перше, а по-друге — це зараз Я тобі допомагаю. Я й піти можу.

Вони прямують мовчки, а в голову нічого так і не приходить. Не хотілося прийти з порожніми руками, як справжні лузери. Сіроока думала про те, що можливо в Мишки і Нудика справи йдуть краще.

— Слухай, є ідея, — оцінливо цокає язиком хлопець.

— Знову жарти про повій? — вигинає брову Акація. Складно повірити, що цей телепень здатен говорити без сарказму.

— Та ні, це щось дійсно геніальне, — самовпевнено заявляє юнак.