17. Вирушаємо за пригодами

— Тут мило, — сказала Акація Червоній, адже з Мишкою вони все ще не розмовляли.

— З минулого разу майже нічого не змінилося, — вона стенула плечима і кинула валізу у куток. Здається, вона теж всю ніч не спала. Виглядала доволі замученою.

— Все добре? — занепоїлася кучерява. Може, синець під оком в Мишки зовсім не від телефону?

— Звісно, — дівчина скидалася на скажену собаку.

Ця ніч для Червоної теж видалася нелегкою. Її відправили сюди лише тому, щоб вона не бачила весь той жах, який відбувався вдома. Батько неодноразово підіймав руку на неї і матір. Дівчині було неспокійно лишати неньку вдома саму з тираном, але та запевнювала, що все добре. Вона завжди говорила це так ніжно! Але Червона знає, нічого не буде добре, поки цей кретин не прибереться з їхнього дому. Тільки вдень їй вдавалося тримати себе в тонусі, а ввечері... Ввечері мама надіслала повідомлення. Вона ніколи не показувала, наскільки насправді боїться батька, тому отримане повідомлення здивувало дівчину: «Люба, я зібрала речі і поїхала до бабусі. Мені страшно залишатися з ним наодинці, я більше так не можу». 

Червона відчула, як сильно трусяться руки.

***

Молодь вирішувала хто перший піде до ванни. Ніхто не був в захваті від ідеї підкорювати місто брудними шкарпетками й запахом поту. Хоч деякі збоченці вважають це привабливим. Нарешті прийшла черга Мишки. Вона швидко залетіла до маленької, кімнатки обкладеною плиткою і зачинила двері. Дивитися у власне відображення було неприємно. Незграбний макіяж не прикрашав. Вона подумала, що з ним схожа на справжнє посміховисько. А синець... маленький синець під оком здавалося міг зрівнятися розміром із галактикою.

— Оце так … — пробурмотіла дівчина, вкотре зітхаючи. 

Збираючись у подорож, вона багато думала про те, як буде робити гарні фотографії. Але цьому, видно, не судилося статися. Перед очима чітко поставала картина, як на неї озираються туристи і місцеві. Вони будуть замислюватися: як вона отримала свій синець? Можливо, вона наркоманка, яку покарали побиттям за несплачені борги? Або жертва домашнього насильства… Чому таке відбувається саме тоді, коли ти не хочеш привертати до себе особливої уваги?!

Їй хотілося стати невидимою. Тепер підколів точно не оминути.

Після душу дві подруги пересіклися в дверях. Мишка вибила з рук Акації її речі.

— Вибач… — наїжачилася кароока і очікувала від подруги чогось подібного до виверження вулкана, проте, та зібрала речі, посміхнулась і відповіла «нічого». Вона занадто багато думала про те, що сказати. Ліпше просто закрити цю тему. Акація заспокоїлася. Але стримувати свої емоції — це було не про Акацію. Скільки разів вона зривалися через невміння контролювати гнів... кучерява не могла б полічити навіть якби захотіла. З цим важко впоратися, але зараз вдалося. Цей день не повинен бути зіпсований сварками. Хіба вони тут не для того, щоб відволіктися від поганого?

Якби вона себе не опанувала — ця ситуація закінчилася би погано.

Обоє надто горді. Але, все одно, в кінці доводиться вибачитися Акації. Мишка цього не робить. Навіщо було сюди їхати, довго мучитися в потязі? Аби тут посваритися і провести найжахливіший відпочинок в житті?

Група справилася з гігієнічними справами дуже оперативно, зібрання кожного зайняло кілька хвилин. Не гаючи часу, компанія поспішила на екскурсію. Навіть не встигли зайняти спальні місця. Та дівчата вже про це думали. Треба зайняти два ліжка поряд. Було б ідеально, якби пафосні старшокурсниці з дурними пиками будуть спати подалі. Хоча, Мишку і Акацію теж до пухнастих зайчиків складно віднести.

Перемир'я давало свої плоди — дівчата ходили разом цілу екскурсію. Ще й Мишка раділа, що Червоній стало погано і вона не змогла з ними піти. Акація теж раділа, але не тому, що мала якісь погані думки про нову знайому. Зовсім, ні. Просто третій зайвий. Дівчина ніколи не любила компанії і надавала перевагу спілкуватися тет-а-тет. Новий фотоапарат пішов у дію і кучерява фотографувала все, що попадалося на очі.