13. Втішити не вийде

— Ну що ти хочеш? — підходжу я і мій вираз обличчя дає зрозуміти, що я не задоволена. Не хочу пояснювати чому, я взагалі по житті не задоволена, заплакана і взагалі у мене важкий період.

 — Теж не спиться? — посміхається хлопець і вказує на місце поряд.

Не хотілося з ним говорити, але мені бракувало сміливості відмовити. Я сіла і кивнула. Ну як бачиш, тупий придурок. Не спиться? Схоже на те, що я сплю? Тоді навіщо задавати такі питання? Він силкується щось сказати, а я відчуваю, як питання витає в повітрі. За вікном темрява, така знайома мені. В ній я намагалася побачити вчорашній вечір, а точніше — мій сон. 

Колючка починає щось розповідати, щось запитувати. Все ніби оповилося туманом. Аж поки він не запитав, чому на нас накинувся пан Гарбуз. Ось тоді я дала волю своїм емоціям, які тримала останні декілька годин в собі. Розплакалася і виклала йому все на тарілочці. Треба ж таке — плакатися Колючкі. Не найрозумніша з моїх затій. Він видно був радий стати жилеткою, в яку можна поплакатися.

— Знаєш, тобі треба заспокоїтися, — приобійняв мене він, а я, захоплена власними переживаннями навіть не одразу помічаю, як його рука починає ковзати по моєму тілу.

З мого рота вилітає «угу», сльози більше не ллються, як кілька хвилин тому, але думки словами виходили самі собою.

— Розумієш, в мене був важкий день, я переживала… 

— Звісно-звісно, —  долоня Колючки линула до моїх сіддниць, стиснувши їх. Його обличчя так сильно наблизилося, що мені бентежно забило подих. І зрештою —  вуста. Вони безжально впилися в мої і аж остовпіла під отетеріння.

Скидалося на те, що потік моїх емоцій його не скільки влаштував, як бажання встромити свого язика мені по самі гланди. У фільмах це називають «стулити рота поцілунком». Знаходячись в безвихідній ситуації, я не в змозі навіть відштовхнути його. Адже він переважав мене силою, мала лише надію висковзнути з цих неправильних обіймів. Він був гарним хлопцем, правда. Про таких, як Колючка,  моя подруга говорила, що в них прямо на лобі написано: «дай підсрачник, я козел». Я була мрійнецею, мені хотілося вірити, що в ньому є щось хороше. Але часи, коли я сподівалася, що це реально — минули. Він що думав, що мій стан якось поверне мене туди, з чого ми починали? А починали ми паскудно, паршиво. Інакше у нас одне з одним не виходило. Викрутившись з його капкану, я відсторонилася. Дихання переривалося, огидні хробаки лоскотали душу. Хотілося втулити йому добрячого ляпаса, та такого, щоб до кінця життя обличчя червоне зосталося. Проте, він одразу почав вибачитися, говорити, що не втримався.

— Ти така беззахисна, я вирішив, що це тобі потрібно. Думав, ти сама на це напрошуєшся.

Ці слова не просто мене обурили — в мене виникло бажання спалити його на вогнищі. Що? Ну так, сумним дівчатам тільки і потрібне те, аби лизатися з покидьками. Та пішов він!

— Що?! Ти мене покликав. Я могла далі собі дивитися у вікно й насолоджуватися його компанією, вона все одно краще ніж твоя!

«Вріж йому, вріж йому», — шепотіла мені маленька Мишка, що сиділа на лівому плечі, а та що сиділа з права теж просила врізати, тож я перший раз за довгий час використала свої бліді кулаки. Я повернулася на своє місце. А потім коли зрозуміла, що тільки що відбулося, то нервово засміялася. Господи, що робить зі мною цей потяг? Я глибоко вдихнула і крізь темряву намагалась роздивитися світ по той бік брудного скла.
Боже, як довго я чекала, аби йому врізати. Очі почали сльозитися. Я нарешті видихнула.

Мабуть у кожного в житті була така ніч, коли тебе вбивали власні думки? Я люблю думати про вічне, шукати сенс життя. Але врешті решт однаково доходжу до сліз. В ту ніч мені було про що думати, він сидів зовсім поряд і зараз явно теж про щось думав. Мені стало страшно. Якби я зараз хотіла прокинутися і зрозуміти, що все це один великий сон, після того, як я провела Містера Уважність. Нехай все це буде сном, а не мій ідеальний хлопець. Чого в моєму житті відбувається тільки якийсь жах? Ні-ні, тут два варіанти : повна нудьга або неймовірне жахіття. Ой-ой-ой, що ж мені обрати?
Але ні, схоже все добре на яву в мене не буде. Який був ваш перший поцілунок? Оо, ви мабуть щасливці, якщо вас поцілувала кохана людина за найромантичніших обставин. Ну а що щодо мого? Ну я вам дам підказку: це було в потязі, коли я була вся чарівно заплакана і соплива, а на місці прекрасного принца опинився кінь. Хоча… не все я вам доказала. Мій перший поцілунок дійсно був з Колючкою, але це було не сьогодні. Не тут.