11. Мир, злагода і три погані характеристики

Якби не останні обставини, що зіпсували нам характеристику, можливо б почалася бійка. Як же тоді мені хотілося їй врізати! Але залишалося лише обмінюватися багатозначними поглядами, поки не почулося шморгання Акації. Через цю перепалку я зовсім забула про подругу. Кучерява розкисла.

— Годі, ми всі винні. Це була твоя ідея, Червона.

 Її нова подружка одразу напружилася після сказаного. О, відчула свою провину? Відчула, що через неї моя подруга плаче?

— Вона була не найкраща, але ніхто мене не змушував погоджуватися. Я сама так вирішила, не знаю, що хотіла цим довести, — Акація буквально захлиналася сльозами, витираючи обличчя рукавом. Ніс набряк, очі почервоніли. — А ти, — вона поглянула на мене і зітхнула. — Думаю, ситуація могла б закінчитися краще, якби ти мене не налякала. Тут всі згодні?

Ми лише кивнули у відповідь. Дивлячись на Акацію можна було подумати, що таку засмучену людину нічого не може розрадити, але все ж, один спосіб був – їжа. Що-що, а смачненьке в більшості випадків рятувало її настрій. Добре, що перед цим моя мама поклала мені еклери. Я помітила їх лише в потязі, коли полізла до рюкзаку, щоб знайти навушники.

Дівчата сиділи, надувшись від усвідомлення власних помилок. Мені й крихти до рота не лізло, та я знаю Акацію, тому це було моєю секретною зброєю. Я поклала перед ними еклери й кинула напружене: «пригощайтеся». Атмосфера розрядилась, коли моя Акація взяла еклерчик, а за нею послідувала і Червона. Запанували мир, злагода і три погані характеристики. На запах їжі одразу прибіг Нудик. 

Червона неабияк подобалася йому, можливо, навіть більше, ніж я. Мабуть, тому хлопець вирішив притертися й до неї, попри те, що вона мала хлопця. Всім було очевидно, що він у прольоті. Всім, крім самого Нудика. Тим паче, хлопець у Червоної дійсно був непоганий. Коли навчаєшся в маленькому містечку в одному навчальному закладі всіх знаєш у обличчя, хоч особисто не знайомий. 

І тут почалася вистава не грамотного пікапу. Нудик почав щось їй втирати. Може послухаємо разом музику? Може це, може інше? А я знову відчула це неприємне, вимушене відчуття — хтось знову на мене дивився. Повільно повернула голову і оглянула простір. Тіло одразу завмерло, коли я виявила, хто за мною слідкував. Це був друг Нудика — Колючка. Самозакоханий, егоїстичний й до біса незрозумілий хлопець. Я затамувала подих, що ви знаєте про невдалі лав сторі? Про дуже дивну поведінку і козляр, які в кінці виставляють тебе винною? Помітивши, що його засікли, Колючка опустив очі у телефон. Хоча, гордість теж мені не давала дивитися туди довго. Просто більше його погляду я не відчувала. Під розмови Акації, Червоної і Нудика важко було не задрімати, день повільно перейшов у вечір, а той в ніч.