8. Реальність

Не було сенсу далі лишатися в четвертому вагоні, тому я повернулася до власного. Було якось лячно повертатися назад. Вся моя сміливість випарувалася. Через деякий час я згадала про записку. Чи варто дотримуватися обіцянки? Монстр всередині мене так і хотів дізнатися зараз, що там написано. Мені захотілося надійно заховати записку, щоб не мати спокуси прочитати її раніше призначеного часу. «Надійно» по-моєму обмежилось внутрішнім карманом джинсової куртки Акації, яка лежала в ногах сплячої подруги. Спала вона так солодко, ніби нічого навкруги її не хвилювало. Хоча і була схожа на рогалик. Та не тільки їй довелося так спати, адже мені теж неабияк довелося скрутитися, щоб вмістити свій зад біля подруги. Було просто жахливо не зручно! Та втома допомогла поринути до царства Морфея. 

Минули години. Сміх і шум навколо змусили мене прокинутися. Напевно вже всі попрокидалися і збираються на вихід. Тільки я розплющую очі, на мене дивиться Акація, а позаду неї визирає ще одна дівчина, яка теж їде на екскурсію. Моя ліпша подруга завжди вміла знаходити спільну мову з людьми, переважно —  з дівчатами. Вона їм подобається, бо вона: смішна, мила, товариська. Не дивно, що вона встигла подружитися з кимось.

— Ми скоро виходимо? — протирала очі я.

— Мишко, ти що? Ми їдемо всього годин п'ять, ще десять попереду! — здивовано засміялася Акація.

ЩО ТУТ ВІДБУВАЄТЬСЯ? Я глянула на неї, як на дурепу, вона дивилася на мене аналогічно. Невже це все мені приснилося? Повірити, що це сон легше, ніж в те, що таке насправді могло відбутися в моєму житті.

— Мені потрібно до четвертого вагону, — підіймаюся я і ловлю на собі здивовані погляди.

— Але цей потяг має тільки три вагони, — говорить дівчина з вогняно-червоним волоссям жуючи жуйку і після цього надуває велетенську бульку, яка розривається разом із всіма моїми надіями.

Ух, як вона мені тоді не сподобалася. І, може, справа була лише в тому, що вона підтверджувала, що Містер Уважність плід моєї фантазії. Довіряй, але перевіряй. Та мені не хотілося їм довіряти! Я пожбурила на неї сердитий погляд і, відчувши взаємну неприязнь, пішла шукати мій четвертий вагон. На кожен крок моє серце реагувало, ніби на двадцять присідань. Я більше нічого не чула крім свого серця: ні шуму рейсів, ні гулу людей. Нічого. Перед третім вагоном я глибоко вдихнула. Налапавши в кармані телефон я дістаю його, щоб глянути на час і дату. Вони спустошили мене повністю. Я присідаю біля якогось дідуганя і зітхаю. Але як могло так бути? Все було таким справжнім, занадто справжнім… Моя щока досі горіла від його поцілунку, а тіло досі пам'ятало обійми.

Дідугань щось хижо торохкотів і до нього підключилися бабці, які горіли бажанням комусь зіпсувати настрій. Та мені було байдуже. Спустошення і нерозуміння. Навіть землетрус не допоміг би мені з нього вийти. Повернулася до свого вагону і одразу відчула на собі співчутливі погляди Акації і Червоної. Я вирішила так її називати суто через колір волосся. Як же мені не подобалося знаходитися під прицілом їх очей! Вони дивилися на мене так, як на божевільну. Не надто приємно. В бажанні заховатися від чужих очей, я накрилася з обличчям і гралася в своєму телефоні.

Час ніби минав, а ось розчарування нікуди не зникало. Навіть моргаючи, я щоразу бачила перед собою обличчя Містера Уважності. Невже я втрачаю здоровий глузд? Чи, може, божеволію? Всім дівчатам снилися сни з романтичним підтекстом. Марення завжди відрізняються від реальності певною непослідовністю. Але це було так реально, що я не можу прийти до тями. Я пам'ятаю все так ЧІТКО. Зі мною це вперше, адже зазвичай через п'ять хвилин після сну я ледве могла згадати якісь подробиці. Зараз все інакше. Мій мозок не може пропустити нічого: жодного погляду, посмішки чи слова. Все ще вдавалося згадати його обличчя, цей образ ніби закарбувався в серці. Але… якщо він зникне? Якщо перестане зів’яне, втративши барви? Скільки варіантів, які прибирають будь яку можливість нашої зустрічі. В мені зародилося передчуття, що це не просто так. Серце поволі поверталося до нормального ритму. А я до нудної, прісної і нікому не потрібної реальності. Навіть якщо я переверну з ніг на голову весь інтернет, напевно, жоден сонник не спроможний розтлумачити цей сон.