72

Наступного дня, коли Дмитро побачив результати аналізу, його руки стислися в кулаки. Висновок був однозначний: Микита — не його син. Дмитро відчував змішання полегшення і люті. Він  зателефонував Зої та наказав їй з’явитися негайно.

Зоя прийшла до клініки неохоче, але вже з хитрою посмішкою на губах — вона все ще сподівалася на якесь прощення чи компроміс. Але, побачивши вираз обличчя Дмитра, її самовпевненість миттєво випарувалася.

— Ну що ж, вітаю, Дмитре, тепер ти офіційно вільний, — з удаваною байдужістю сказала вона, але її очі блищали страхом.

— Що ти сказала? — його голос був ледь стриманим. — Вільний? Зоя, ти розумієш, що ти майже зруйнувала моє життя своєю брехнею?

— Брехнею? Я не брехала! Я просто хотіла… — вона не знала, що сказати, намагаючись якось викрутитися.

— Просто хотіла? — розлютився Дмитро. — Хотіла затягнути мене в цю бруднугру? Хотіла нав'язати чужу дитину? І навіть не думала про наслідки для Микити! Як ти могла?

Зоя мовчала, кусаючи губи. Її плани розсипалися на порох.

— Ну що ж, раз так… — вона схрестила руки на грудях і відвела погляд. — Може, і справді не варто було на тебе розраховувати. Але ми обоє в цьому винні.

— О, ні, Зоя. Я не винен. Це ти вирішила використовувати мене. І знаєш, що найгірше? Я все ж думав, що ми могли би знайти спільну мову заради Микити, — він глянув на неї суворо. — А тепер… Тепер ти можеш взагалі не розраховувати на мене.

Зоя раптом різко обірвала його:

— Ах, то це ти такий благородний? Не роби з себе святого, Дмитре. Ти завжди думав лише про себе!

— Це ти так вважаєш, бо твоє життя — суцільний театр, де головну роль грає лише одна особа: ти! — Дмитро відповів з холодною впевненістю.

Зоя зиркнула на нього з неприхованою злістю. Вона розуміла, що тепер Дмитро дізнався всю правду і вона нічого більше не зможе йому нав'язати. В її очах блищала образа, але водночас — страх.

— Добре! — різко вигукнула вона. — Ти мене більше не побачиш! Я йду, і більше ніколи не повернуся! Сподівайся, що твоє життя тепер стане казкою! — з цими словами вона відвернулася і поспішно вийшла з будівлі.

Дмитро залишився на місці, спостерігаючи за її віддаленням і відчуваючи наростаюче полегшення. Він знав, що це був фінал їхнього бурхливого і хибного зв'язку.

Його серце відчувало полегшення, але також вагу всієї боротьби, через яку довелося пройти. Розуміючи, що Анна важливіша за бізнес, гроші, і будь-які амбіції, він вирішив діяти: відмовитися від усіх справ, які несли напругу й безлад у їхні стосунки.

Коли Дмитро повернувся додому, його чекав дзвінок від Віолети. Вона хотіла зустрітися, запитуючи про його плани стосовно розлучення та  бізнесу. Та Дмитро, вже впевнений у своїй рішучості, лише відповів, що більше не дозволить, аби минуле чи якісь примари управління компанією диктували йому життя.

Анна, дізнавшись про його рішення, була приголомшена. Вони зустрілися на нейтральній території, в маленькому парку, де Дмитро, попри всі сварки та образи, сказав:

— Я не хочу, щоб ніщо відволікало мене від тебе.  Інші жінкі і навіть бізнес. Все інше не має значення, якщо я не зможу бути з тобою, Анно.

Анна замислилася, вражена його словами.

— Дімо, ти точно впевнений, що хочеш так радикально змінити все?

Він усміхнувся, і його погляд був наповнений такою твердістю та рішучістю, що в її серці запалав вогник надії.

— Так. Я хочу, щоб ти була моїм єдиним вибором, моєю головною метою. І якщо для цього доведеться залишити бізнес, то я готовий.

Процес розлучення для Віолети став справжнім полем бою — і вона була готова йти до кінця, аби отримати все, що могла. Віолета виривалася, як могла, погрожуючи розкриттям якихось темних історій, маніпулюючи фінансовими документами та намагаючись вирвати частку в бізнесі. Вона навіть найняла кількох дорогих адвокатів, намагаючись максимально ускладнити Дмитрові процес.

Справи компанії теж піддалися випробуванням: деякі партнери почали сумніватися в стабільності бізнесу, дізнавшись про цей гучний розлучний процес. На зборах акціонерів, які Віолета влаштувала в останній момент, вона заявила, що Дмитро «дестабілізує» компанію та що від нього потрібно забрати керівництво. Ситуація була критичною.