Розділ 64

Змінений боявся навіть дихати. Чудовисько рухається прямо на нього. Якщо воно помітить людину, бійця № 379 не врятує ані здатність швидко оцінювати ситуацію, ані надзвичайна реакція.

Якщо помітить людину. А чи є він людиною?

Змінений закопався у дрібний пісковик під скалою, що трималася на чесному слові, однак прикривала його з того боку, де рухався монстр, піднімаючись схилом.

Такі думки були зовсім недоречними. Визначивши траєкторію монстра, змінений встиг обійти його по широкому колу і зайняти позицію раніше, ніж чудовисько наблизиться на відстань прямої видимості.

За вказівкою Естели, він мав підібратися якомога ближче, що давало жрицям можливість зняти необхідну інформацію. Жодна людина не змогла б рухатися з потрібною швидкістю, і єдиним, у кого були шанси виконати цей наказ, був преміальний боєць.

Піднімаючись вгору, чудовисько видавало рівномірний гул, і на мить у зміненого виникло припущення, що всередині монстра працює якийсь механізм. Та зовні він виглядав живою істотою, хоча й химерною.

У зміненого знову виник недоречний спогад.

"Як мені спокутувати свої злодіяння?"

"Я не можу дати тобі рецепт, - Естела виглядала серйозною. - Але можу сказати, що, коли ти спокутуєш свої злочини, ти дізнаєшся про це. Ти згадаєш своє ім'я."

* * * * *

- Вдалося! - Амайя виводила інформацію на екран.

"Бойовий робот класу "Голіаф". Місія - зачистка планети від людей."

- Ми це вже знаємо, - зауважила Омеа.

- Зачекай, тут є дещо цікаве. Кількість зарядив - шість. Тривалість перезаряджання генератора - двадцять хвилин. Він може випустити шість блискавок, після чого йому потрібно перезарядитися. А це майже півгодини.

- Він може вистрілити шість блискавок?

- Саме так.

- Швидко у нього працює генератор.

- Втім, я не знаю, скільки таких циклів він може видати, та підозрюю, що багато.

- Він що, на атомному паливі працює?

- Не повіриш - на біоматерії. Так би мовити, зелена енергетика. Хоча для своєї життєдіяльності він може споживати будь-який тип енергії, для генерації блискавок використовує банальний рослинний матеріал, здобутий на суші або ж на морському дні. Хоча щодо водоростей є деякі нюанси.

Амайя переглядала потік малозрозумілих позначень, якими для непосвяченої людини виглядав універсальний галактичний код. Втім, "галактичний" - це архаїзм, що залишився з часів, коли основним способом пересування між світами були космічні перельоти. Згодом вони були витіснені порталами, за допомогою яких можна було миттєво дістатися з одного світу в інший, не обмежуючись однією галактикою.

Найбільшу складність для розвитку цієї технології становило те, що в різних світах швидкість перебігу часу є різною. На це впливало багато факторів, зокрема, близькість до центру галактики або наявність у ній чорних дір. Вік галактики також мав значення, адже творці галактик у момент створення нової галактики прив'язували всі процеси в ній до шкали часу. Однак по мірі накопичення ентропії відбувалася розсинхронізація квантів часу з квантами матерії, і процеси, що відбувалися на атомарному рівні, могли відбуватися швидше або повільніше, ніж ішов відлік на шкалі часу.

Теж саме було властиве і живим організмам, в масштабах їхнього існування. Тому цивілізації, яким вдавалося вирішити проблему старіння, неуникно приходили до необхідності відновити синхронізацію біологічних процесів із випроміненням квантів часу - тобто, шкалою часу, яка лежала в основі галактичної системи.

Шкала часу ніколи не давала збоїв і служила основою для адаптації тих чи інших процесів, звичайно, у світах, де цим навчилися керувати. Центром прив'язки до шкали часу був у першу чергу центр галактики, світила і планети. Завданням чорних дір була утилізація матерії, яка внаслідок процесів старіння відхилилася від шкали часу на критичну величину, перевищення якої загрожувало перейти у неконтрольовану ентропію.

Така неконтрольована ентропія почала б розповсюджуватися у галактиці подібно до ланцюгової реакції, за короткий час зруйнувавши більшість матеріальних об'єктів. Тому кількість чорних дір визначалася творцями галактик для кожної галактики окремо, з урахуванням особливостей її матеріальної складової.

* * * * *

- Голіаф запрограмований підкорятися своїм творцям, яких упізнає за кодом підтвердження. Здається, я знайшла фрагменти ключа і можу спробувати відтворити цей код. Амулет дозволяє надіслати бойовому роботу короткочасний сигнал.

- Що буде у випадку невдачі?

Амайя знизала плечима:

- Голіаф вб'є його.

Омеа зблідла.

- Це невиправданий ризик, - поспішила заявити вона.

- Шанси дійсно невеликі, - погодилася Амайя.

Її обличчя було зосередженим. Старша жриця вдягла мітенки і пристрій, який нагадував навушники, в такий спосіб ставши частиною віртуальної реальності, де відбувалося моделювання ключа.

В такі моменту Старшу жрицю не можна тривожити, тож Омеа залишилася один на один зі своїми тривожними переживаннями.

- Ключ закладено в амулет, - Амайя зняла мітенки.

- Та поки що я не буду його активувати. Ти маєш рацію, - вона обережно знімала навушники, щоб не пошкодити зачіску. - За даних обставин ризик є невиправданим.

Омеа відвернулася, щоб приховати полегшення. Вона не мала права на почуття до звичайних людей, і Старша жриця була для неї прикладом в цьому.

Та Омеа нічого не могла із собою вдіяти - боєць № 379 надто запав їй у душу.

Жінка простягла руку за кухлем з тонізувальним напоєм, який в цьому світі замінював каву.

Останні дні були напруженими - багато ланок потрібно було звести докупи, а деякі з них ніяк не хотіли зводитися. Наприклад, герцог Гільйом Наєрс Мілтон.

* * * * *

- Ваша світлість, надійшло незрозуміле попередження, - керманич зняв з голови шолом. - Воно не з нашої системи.