Розділ 58

Усамітнившись в каюті, герцог із дитячим захопленням вивчав об'єкти своєї нової віртуальної реальності. Того світу, яким він тепер володів.

В першу чергу, його зацікавила карта укриттів нечисті. Це те. що допоможе йому зібрати нову армію. Опис і зображення вихованців натякали на те, що на Місхоні його армія буде непереможною, не кажучи вже про Місхон-2.

Заборона подібного роду генетичних експериментів на Місхоні, на думку герцога, відкинула його рідний світ далеко назад у порівнянні з тими, хто не боявся приймати сміливі рішення. Особисто він, герцог, не боявся.

За допомогою чіпу він бачив пересування Старшого жерця, а головне, сигнал об'єкту з позначенням "Голіаф", до якого герцог чомусь не наважувався звертатися напряму. Втім, це не завадило йому віддати вказівки керманичу пристати до берега якомога ближче до місця подій, які, на думку герцога, повинні були дати йому ключ до володіння новим світом. Єдине, що насторожувало його, - це повідомлення Старшого жерця про те, що монстр мало не вбив його при спробі перехопити управління. Старший жрець тримався на відстані від монстра. Та він, Найєрс Мілтон, з цим розбереться на місці.

* * * * *

Герцогиня з апетитом ласувала м'ясом впольованого зайця, якого добув один з її супутників. Ночівля у печерах не пішла на користь її зачісці, однак свіже повітря додало щокам рум'янцю. Для незнайомого погляду герцогиня була схожа на простолюдинку, з якогось дива одягнену в чоловічий костюм.

- На підлогу! - грубий окрик відірвав її від трапези.

І думок про те, з чого розпочинати пошуки Зерда у новому світі.

Герцогиня навіть не встигла обуритися, як її схопили, зв'язавши руки за спиною. Супутники Лотті, так само зв'язані, лежали обличчям у землю.

До печери увірвався десяток озброєних середньовічними мечами людей зі скуйовдженим чорним волоссям і грубими обличчями.

- Ти подивись, яка пташка! - зареготав один, піднімаючи підборіддя герцогині.

- Це перша наша здобич з тих пір, як тут господарюють кляті хески! - зауважив інший.

- Що це за іграшка? - перший підняв і зважив у руці вогнепальну зброю.

Напад було здійснено настільки блискавично, що супутники Лотті не встигли нею скористатися.

- Як це працює? - бандит підніс зброю до обличчя одного з них.

- Розв'яжи руки, покажу, - похмуро відповів той.

- Нема дурних! - зареготав один з бандитів.

- Все одно ти сам не зможеш її активувати.

- Активувати? Що таке "активувати"?

Супутник герцогині лише знизав плечима.

* * * * *

Навушник захрипів серед ночі. Владика миттєво прокинувся.

- Ваша милість! - це був не Старший жрець.

- Хто це? - спросоння Владика не міг зрозуміти, де він.

- Ваша милість, це база. Східний континент. Нам вдалося вціліти після захоплення Вартовими Храму Світла, і ми потроху відновлюємо свою роботу.

Сонливість миттю зникла.

Це була добра новина. Вигнання Владики з Храму Світла спричинило землетрус, наслідки якого відчувалися по всьому Східному континенту. Дивним чином, населення майже не постраждало, але місця базування Сірих жерців були зруйновані, включаючи і Колізей - чудово обладнану базу для підготовки преміальних бійців, де проводилися гладіаторські бої. І ось тепер одна з баз вийшла на зв'язок і повідомляє, що вдалося врятувати більшу частину людей і обладнання.

- Майже два місяці ми відкопувалися, - захрипів навушник. - А сьогодні захопили першу здобич і проводимо перетворення. Тут жінка, яка називає себе герцогинею.

- Герцогинею? - скинувся Владика. - Бовдури! Негайно припиніть! Стояти!

- Вас погано чути, - прохрипів навушник. - Зараз їй зробимо укол.

Лотті розширеними від жаху очима дивилася на Сірого жерця, який тримав напоготові шприц, щось бубонячи під ніс, вочевидь, сам до себе.

Вона була останньою, її супутники вже були перетворені, і спостерігаючи за тим, як спотворювалося обличчя непритомних після уколу людей, Лотті впала в ступор. Вона не могла вимовити жодного слова, і тільки благально дивилася на ката у довгому сірому одязі.

- Негайно зупиніть перетворення! - прорвався через перешкоди голос Владики.

- Ваша милість, вона одна залишилася.

- Бовдур! Негайно зупинись! Я забороняю проводити перетворення цієї жінки!

- Ну добре, - розгублено пробубонів Сірий жрець, опускаючи шприц.

- Замкніть її та охороняйте, як найбільшу цінність.

- Слухаюсь, - покірно вимовив кат, відкладаючи шприц убік.

Лотті зрозуміла тільки одне - з нею не зроблять це просто зараз.

З очей жінки потекли сльози, а губи зашепотіли з дитинства знайому молитву, хоча вона поняття не мала, чи почує її Творець в іншому світі.

Вона з горем дивилася, як забирали тих, хто звільнив її з ув'язнення, навіть не уявляючи, що вони потраплять до іншого полону, ще гіршого.

* * * * *

"Знайшлася пташка!" - Владика був задоволений.

Вчасно вони вийшли на зв'язок, і це означає, що фортуна не зовсім від нього відвернулася.

Він хотів було повідомити Айрену, що герцогиня в надійних руках, та потім передумав. Нехай попереживає. Так він буде відданіше служити.