Розділ 39

Зовсім поруч із схованкою Старшого жерця пройшов ведмідь, принюхуючись.

Відчув клишоногий запах людини, але в хащі лізти не став. Старший жрець перевів дух. Хто б міг подумати, що цей відрізок шляху до укриття принесе такі неприємності. Не встиг він віддалитися від стійбища печерних людей, як потрапив у засідку.

Хтозна кого вистежували розвідники, але така здобич прийшлася їм до вподоби. Старший жрець і досі скрипів зубами, пригадуючи, як його, зв'язаного по руках і ногах, несли на жердині, неначе впольовану тварину. Повернувшися на те місце, де Старший жрець зовсім нещодавно спостерігав за поминальним обрядом, люди печер вирішили влаштувати справжнє жертвоприношення. А оскільки його одяг не залишав сумнівів у тому, ким він є, Старшого жерця прив'язали до стовпа, який встановили спеціально для цієї мети, та натягали купу хмизу, щоб спалити небезпечного ворога живцем. Адже Сірі жерці в очах людей печер прирівнювалися до нечисті.

Старшого жерця врятував випадок. Вже прив'язаний до стовпа, він у відчаї просканував місцевість і знайшов у розореному укритті вцілілого вихованця, якого вдалося розбудити завдяки невеликій відстані.

Коли після тривалої промови з барабанним боєм місцевий шаман нарешті підніс смолоскип до хмизу, із кущів вискочив стрибун, і невдовзі із зібранням було закінчено. Деякі з печерних людей залишилися лежати на землі, уражені гострими, як лезо, кігтями, а інші просто розбіглися.

Полум'я вже підбиралося до Старшого жерця, і він мало не задихнувся, доки вдалося звільнитися від мотузок.

Розуміючи, що люди печер можуть повернутися з більшими силами, він біг, доки вистачало сил, за швидкістю не надто поступаючись стрибуну. Втім, випередивши хазяїна, вихованець слухняно зупинявся і очікував, коли хазяїн наздожене його.

Наразі стрибун зачаївся поруч із Старшим жерцем і, можливо, це й було тим, що змусило ведмедя пройти повз них.

В компанії вихованця Старший жрець почувався набагато краще і сподівався, що подальший шлях таки пройде без пригод.

Дорогою він відзначив для себе кілька укриттів, які можна буде відвідати на зворотному шляху, вже після того, як він підніме Голіафа, і в такий спосіб зібрати чималу по нинішніх мірках армію.

Троє Сірих жерців очікували на болотах разом із Теветієм, тож вчотирьох можна буде дати достойний бій Вартовим.

Тепер майбутнє здавалося Старшому жерцеві якщо не райдужним, то хоча би прийнятним.