Розділ 25

Насправді герцог ніколи не здогадувався, про що мріє Лотті.

Коли перед нею постала перспектива провести залишок життя у монастирі, вона вибрала втечу до іншого світу, і герцог, з властивим усім чоловікам егоїзмом, відносив це на рахунок своєї чарівності. Звичайно, про одну мрію Лотті він знав: жінка мріяла зустрітися із своїм сином, і в цьому герцог був для неї спільником, який прагнув того ж, що й вона, а саме повернути Лотті статус герцогині і стати регентом при малолітньому принцові.

А от в другій мрії герцог ніяк не міг бути для неї спільником, тому цю мрію вона ховала настільки глибоко, наскільки дозволяла її жіноча хитрість. Лотті мріяла зустрітися зі своїм чоловіком. Попри його загадкове зникнення, вона вперто не вірила у його загибель.

У секретній скриньці із замочком, налаштованим на відбиток її пальця, Лотті зберігала дорогоцінну для неї річ. От і тепер вона торкнулася доглянутим пальчиком візерунчастої пластинки, і скринька відчинилася.

Якщо би їй хтось сказав перед весіллям, що вона зрадить своєму чоловікові, вона б точно не повірила.

З маленького портрету на неї дивився Зерд.

Для Лотті цей шлюб певною мірою був шлюбом із розрахунку. Звичайно, молодий принц їй подобався, та не можна було сказати, що вона закохана по вуха. Втім, вона не мала наміру ганьбити свій рід і свою сім'ю. Однак після пологів з нею шось сталося. Вона стала несамовитою, мов дика кішка. І додавало цієї несамовитості те, що її чоловік ставив дитину на перше місце, туди, де звикла бути вона, Лотті.

Герцог скористався певним охолодженням, що виникло в подружжі. І не в останню чергу Найєрсом Мілтоном рухало бажання забрати у свого брата найцінніше, так само, як його батько указом про зміну порядку престолонаслідування забрав найцінніше у самого Найєрса.

Навіть розуміючи, що молодший брат не винний у всій цій історії, герцог не міг стримати своєї досади і образи. Його і Лотті мотиви зійшлися в роковій точці, вилившися у сплеск пристрасті.

Побачивши їх разом, Зерд, який прийшов з прогулянки з дитиною на руках, деякий час, здається не міг усвідомити, що він бачить. Герцог і досі морщився, згадуючи ту ситуацію.

Лотті була зверху і він шаленів від її набухлих молоком грудей, і коли вони вже майже досягли піку, з'явився його брат, який щось забув, вирушаючи з дитиною на прогулянку.

З півхвилини він просто дивився на них, а потім повернувся і вийшов. Більше ніхто і ніколи його не бачив.

Дитина знайшлася на руках у переляканої няньки, яка повідомила, що принц вилетів з палацу, як несамовитий. Вдалося з'ясувати, що він попрямував до головної в'язниці, в якій, зокрема, знаходився портал для висилання вигнанців.

Принц наказав відкрити портал, а оскільки охорона чинила опір, нокаутував двох охоронців, і, рвонувши важіль на пульті керування, щоб збити налаштування, увійшов у сірий туман.

Пізніше, коли вдалося, крок за кроком, відновити події, які відбувалися, було стверджено офіційну версію про загибель принца, оскільки вважалося, що людина не може вижити у хаотично налаштованому порталі.

Лотті не вірила офіційній версії, і наразі дивилася на портрет з тужливим відчуттям, що місце в її серці, яке належало Зердові, назавжди залишиться порожнім.