Розділ 22

Вони йшли вчотирьох. Попереду дем із бранцем, за ними - Амед і боєць № 379. Нарешті зміненому повернули зброю, щоправда, за умови, що він негайно залишить Храм Світла. Та він був вдячний уже за те, що його не кинули посеред вулиці.

Варг упевнено привів їх до взгір'я, де височіли чотири гірських вершини. Дві перед ними, і ще дві трохи далі.

- Тоді темно було, - виправдовувався дем.- Ми з ним котилися униз і добре, що живими залишилися.

Поки охорона порталу зорієнтувалася щодо неочікуваних прибульців і встигла схопити ту саму зброю, що плювалася вогнем, дем встиг вибігти з будівлі, штовхнувши униз майстра, і покотився слідом, потягнений мотузкою, що була закріплена на поясі.

- Там хтось є! - сенсорні системи зміненого першими повідомили на присутність чужих.

- Ховаймося! - прошипів Амед.

- Спробуй тільки пискнути! - попередив він бранця, коли вони залягли у молодому сосняку.

Чи то ялиннику, хеск не дуже розбирався. Та ні, схоже на ялівець, бо в ніс ударив гострий і терпкий запах.

На відкритому місці, де вони щойно знаходилися, з'явилася ціла процесія.

Герцог гордовито йшов попереду, демонструючи, що не боїться жодної небезпеки.

- Це він, - самими губами прошепотів змінений, на що хеск ледь помітно кивнув.

Дійсно, охоронці високого темноволосого чоловіка у дорогому, хоча й незвичному одязі, несли в руках предмети, з яких показувалися язики полум'я.

- Рятуйте! - бранець несподівано скочив на ноги і побіг у напрямку процесії.

Дему довелося випустити мотузку з рук, інакше цей ненормальний витяг би його під вогонь охорони.

Бранець уже добіг до охоронців і кинувся на землю, тоді як бійці поливали вогнем скельні уламки, за якими ховалися Амед, змінений і дем.

Вогонь залишав пропалини на землі і каменях. Зайнявся ялівець.

- Тікаймо! - Амед перекотився у заглиблення під стіною.

Дерева розгорялись, і їхнє положення ставало критичним.

Невдовзі до нього, важко дихаючи від диму, приєднався дем.

Однак у зміненого були інші наміри.

Озброєні вогнеметами охоронці побачили, як із-за охопленої полум'ям рослинності з'явився боєць, який з акробатичною спритністю рухався, поперемінно стаючи на руки і на ноги. що не дозволяло як слід прицілитися. Декілька сполохів все ж зачепили його, та змінений вже був біля перших охоронців. збиваючи їх з ніг.

Утворилася купа мала, що змусило задніх, серед яких сховався герцог, припинити вогонь і відступати, спочатку повільно, а потім набираючи швидкість, у напрямку, з якого вони з'явилися.

Виявилося, що портал зовсім поруч, схований за скельним виступом. герцог вже зник у ньому, тоді як останні відступаючі продовжували поливати вогнем місцевість, заходячи у двері.

Вловивши паузу в обстрілі, Амед вискочив з укриття і навалився на нещасного бранця в оранжевому одязі, не даючи йому втекти разом із співвітчизниками.

Тобто, із трофеїв був один охоронець герцога, який залишився в живих, оскільки не чинив великого спротиву, дві одиниці невідомої зброї і майстер з ремонту обладнання. Та обидва, і Амед, і змінений, з пожадливістю поглядали на портал.

- Нічого не вийде, - буркнув майстер. - Вони заблокували двері.

- Тобі не вдасться повторити те. що ти зробив на Місхоні-2, - додав він зловтішно. поглядаючи на дема.

Той замахнувся, щоб вдарити бранця, та Амед зупинив його:

- Не чіпай. Ми знайдемо спосіб.