Розділ 21

Зміненого розбудило рипіння дверей, що відчинялися. Промені сонця освітлювали його вкриту синцями шкіру, однак погляд був свідомим.

- Амед, ми знайшли двох диваків, - молодий десятник храмової охорони покосився на зміненого.

Його вигляд недвозначно давав зрозуміти, що такому гостю тут не раді.

- Розберіться! - тим не менше, десятник звернувся до них обох.

- Спочатку сам подивлюся, - буркнув Амед.

Варг і його бранець стояли перед хесками у дворі будівлі. Це ж треба було так по-дурному попастися. Від самого порталу в горах Варг тягнув свого бранця до узбережжя. Втім, чоловік не дуже пручався. Видно було, що він не боєць, а якийсь майстер, чи щось таке. Варг вирішив, що він буде корисним, коли вони дістануться до Півдня і його, Варга, одноплемінники зберуться вирушити до іншого світу.

Варг проведе їх туди, де можна взяти велику здобич. Він достатньо побачив, щоб зрозуміти, що резиденція герцога охороняється слабко. Півсотні-сотня демів, і всі скарби будуть їхніми, а в тому, що серед них є цінний кірт, Варг не сумнівався. Тільки спочатку треба переплисти через океан, а з цим, схоже, проблеми.

Разом із десятником охорони до них підійшов ще один хеск. Варг підібрався, сам того не усвідомлюючи. Це не з тих хлопців, у яких ще молоко на губах не обсохло. Варг уявляв собі, де можна здобути такі шрами, які були на обличчі хеска, і розумів, що казками на цей раз не обійдешся.

- То що? - вишкірився Амед. - Сам будеш розповідати, чи тобі допомогти?

Варг здригнуся. Найманий вбивця з народу хесків - останній, з ким він хотів би мати справу.

- Може, ти почнеш? - Амед звернувся до бранця, виявляючи дивовижне терпіння.

- Він м-м-мене в-в-викрав і тримає в з-з-заручниках.

- Звідки викрав?

- З іншого с-с-світу.

- Це вже цікавіше!

Тепер Амед зрозумів, чому на чоловікові такий дивний одяг. Хеск не міг підібрати слів, щоб описати яскраво-оранжевий комбінезон робітника і такого ж кольору каску.

- Що ти робив в іншому світі?

- Я т-т-там живу.

- Ясно! - Амед повернувся до Варга.

- Давай, розповідай, поки руки-ноги цілі... і все інше, - він, не поспішаючи, дістав ножа.

Храмова варта не може вбити беззбройного, але він, Амед, може. Тим більше, що перед ним дем.

Амед зважив ніж у руці, наче приміряючись, з чого починати. Однак Варг був не таким уже й героєм. Йому було вже не до скарбів герцога, хоч би живим залишитись.

Втім, одразу здаватись він не збирався.

- Я можу показати, де ти візьмеш гарну здобич.

Храмову охорону він уже не брав до уваги.

- В іншому світі, так? - єхидно поцікавився хеск.

- Саме так! В горах є прохід до іншого світу. Звідти я й витяг цього, - він вказав на майстра.

- У них там купа всього дивовижного. І зброя, яку ти, хеск, ніколи не бачив.

- І що ж то за зброя?

Насправді, Амед дещо бачив, а саме, як працює Цар-пушка з корабля чужинців. І вогнепальну зброю з авіаносця теж устиг побачити перед тим, як вирушити на Схід.

- В них зброя викидає вогонь, і дерево підпалює на льоту.

Такого Амед дійсно не бачив, однак у нього виникли резонні сумніви у правдивості розповіді.

- Як же ти від них утік?

- Та вони ніколи живого дема не бачили, - посміхнувся Варг.

Від його широкої посмішки Амед не втримався і теж посміхнувся, щоправда його посмішка вийшла кривою

- Якщо кажеш правду, ще трохи поживеш.

Незважаючи на жартівливий тон, хеск був надзвичайно серйозним. Те, що на його очах зробили з бійцем № 379, теж не вкладалося в його уявлення про світ, зате вкладалося в те, про що розповідав дем.

- До в'язниці їх! - наказав Амед. - Потім розберемося.

* * * * *

В кімнаті, перетвореній на лікарняну палату, Амед побачив, як змінений розминає занімілі руки.

- Хеск, я вільний! - вигукнув він при появі Амеда. - Вони витягли з мене чіп.

Амед скептично подивився на нього.

- Ти не розумієш! Це така штука, через яку Владика віддавав мені накази. Він міг контролювати мене і навіть вбити. А тепер його немає!

- Кого, Владики? - поцікавився Амед.

- Та ні, чіпу!

- А-а-а... - протягнув хеск.

- Там, - він невизначено махнув рукою, - у підвалі дем, який розповідає про інший світ і дивну зброю. Каже, що в горах є прохід до іншого світу. Може, вдасться знайти тих, хто з тобою це зробив.

- Це було б непогано, - погодився змінений. - Тільки потрібно трохи часу, щоб відновитися.

- Я піду з тобою, - поставив його перед фактом Амед.

- Знову хочеш бути найспритнішим?

- А то! - розплився у посмішці хеск.

На цей раз його посмішка була щирою.