Розділ 12

Герцог нервово міряв кроками кабінет. Для створення армії, якої ще не бувало в світі, йому не вистачало всього двох ключів. І ось нарешті один із цих ключів в його руках. Чип повновладдя знаходиться у приміщенні лабораторного комплексу, що охороняється якнайкраще. Тільки знаходиться він там разом із носієм, вміщеним до камери анабіозу, заключеної у захисне покриття. Це захисне покриття не бере жоден з інструментів.

Зонди Нойя з легкістю запеленгували чіп повновладдя на дні моря. Корабель Нойя підняв капсулу, хоча й не без деяких складнощів.

Транспортування через портал являло собою певний ризик, але все обійшлося. І от тепер герцог стояв перед проблемою, як виколупати цю устрицю з раковини.

Капсула переливалася гарним бордовим кольором із золотистими візерунками.

"Подбали про естетику", - герцог постукав по ній.

Можливо Нойя могли б відтворити її, і в них можна виторгувати щось цінне за цю знахідку. Та навряд чи вони допоможуть її відкрити. Чоловік-бабка походив навколо, просканував своїми антенами і заявив, що всередині знаходиться біологічний об'єкт. Та це герцогу і так було відомо від своїх розвідників.

Один із них сидів поруч із Старшим жерцем, який годував Улінта. Велика ящірка героїчно подолала шлях від моря, стікаючи кров'ю, з гарпуном у спині, і тепер відновлювалася, ніжачись у цілющому болотному багні.

Улінт повідомив про викрадення капсули Старшому жерцю, і ця новина була вкрай неприємною.

Для такого випадку Система передбачала всього два варіанти. Першим була повна деактивація чіпу повновладдя, в тому числі шляхом знищення, і в цьому випадку Владика або Старший жрець отримували новий чіп повновладдя. Другим випадком, передбаченим Системою, була передача чіпу повновладдя наступному носієві. Випадку, коли попередній носій живий і знаходиться разом із чіпом хтозна-де, Система не передбачала. І тепер Старший жрець змушений був робити те, чого він взагалі-то не робив дуже багато років. Він був змушений приймати рішення.

* * * * *

Копіювання предметів, хай навіть і створених високорозвиненими цивілізаціями, не було для Нойя проблемою. Аби вистачало хімічних елементів.

Тому головним предметом торгівлі з іншими світами були рідкісні елементи, які не зустрічалися на Нойямі. Та найбільш коштовним для них був мінерал нефрит. Виявилося, що він потребує особливих умов для свого утворення, через що був невідомий у багатьох цивілізованих світах. А в тих, де він зустрічався, вже зрозуміли його цінність і не поспішали віддавати чужинцям.

Нефрит створював гармонію жіночого і чоловічого початків, і з цією метою він застосовувався за тих чи інших обставин.

Єдиним, хто погодився на відчуження нефритових копалень, був герцог Найєрс Мілтон. В його світі справжнє значення нефриту ще не було відкрите, і мінерал використовували як один з напівдорогоцінних каменів.

Нойя не шкодували нічого, щоб забезпечити герцога технологічно, і навіть погодилися надати у його розпорядження декілька баз, розташованих у світі Владики.

Як завжди у випадку копіювання, виготовленому Нойя обладнанню були притаманні збої та неузгодженості. особливо якщо доводилося поєднувати об'єкти і технології, винайдені у різних світах. Так було і з базою у світі Владики - іноді все працювало чудово, а іноді траплялися несподівані збої.

Після тривалих роздумів, герцогу вдалося-таки знайти ідею, що була вартою уваги.

- Є координати! - оператору Нойя вдалося запеленгувати чіп преміального бійця, і - дивна річ - досить недалеко від бази Нойя.

* * * * *

Амед так і не зміг змиритися з тим, що змінений переважає його у швидкості. Наказ Нью супроводити бійця № 379 до Храму Світла був для хеска законом, якому б він не наважився суперечити, та протягом усієї подорожі через океан Амед спостерігав за своїм суперником. вишукуючи слабкі місця і вимальовуючі в уяві можливі сценарії двобою.

В минулому найманий убивця, Амед не міг увійти до складу храмової варти, але й повертатися на стару стежку тепер, коли з його народу зняте прокляття, він не збирався. З цієї точки зору у них із зміненим було щось спільне: обидва були вигнанцями на світлій стороні, куди прагнули потрапити, а на темну сторону не хотіли повертатися. Саме тому, як підозрював Амед, доля звела їх разом.

До будівлі. в якій розташовувався Храм Світла, залишалося якихось двісті кроків. Змінений поспішав, тому вони йшли вночі, втім, не ховаючись, оскільки влада у місті тепер належала хескам та їх союзникам.

В храмі не проводили повноцінних ритуалів, оскільки навчання майбутніх жриць ще тривало, і проходило воно нелегко, враховуючи юний вік зв'язкової, якій доводилося передавати величезний об'єм інформації. Іноді дівчинка плуталася в описах ритуалів, через що їх доводилося переписувати і уточнювати. Однак Амайя довірила їй проводити до священної змії жінок, які страждали на безпліддя, і тоді священна змія прокидалася, трохи лякаючи Естелу своїми трьома головами, які ритмічно похитувалися, розглядаючи дівчинку, і шипінням, яке надто вже походило на людські слова.

* * * * *

Небезпеку Амед відчув спиною, як це часто бувало. Вони із зміненим кинулися в різні боки майже одночасно, тільки їм було не суперничати із зброєю Нойя. У плече зміненого встромилася капсула з паралізуючим засобом, а на хеска полетіло ласо.

Так звану гвардію Місхону-2 Найєрс Мілтон збирав із бійців, які на Місхоні були засуджені на довічне вигнання, зокрема, через тяжкі злочини. Мотиви їхніх вчинків були різні - хтось не поділив гроші, хтось жінку, а деякі брали участь у спробі державного перевороту. Їх об'єднувало одне бажання - повернутися на Місхон і помститися, а герцог був єдиним, хто, завдяки своїм зв'язкам із Нойя, міг це пообіцяти.

Один із гвардійців приставив ніж до горла Амеда, сповитого мотузками.

- Вбити його?

- Облиште, - махнув рукою герцог. - Він нам не завадить.