Розділ 3

Владика вкотре бачив один і той самий сон. В ньому він подавав команду на відкриття капсули для анабіозу і отримував одну й ту саму відповідь: "Відкриття капсули неможливе. Критична загроза життю. Глибина 150 м нижче за рівень моря".

Уві сні він навіть не міг із злістю стиснути кулаки, а це дуже хотілося зробити. І ще хотілося придушити Вартового, з вини якого він опинився у такому дурному становищі.

* * * * *

У майже повній темряві велетенській восьминіг повз по схилу підводної гори. Втім, для нього ця темрява не була такою вже безпросвітною. Величезна кількість нервових клітин у сітківці ока здатна вловити і використати кожен квант світла. Тож він непогано орієнтувався.

Сьогодні йому потрібно зробити ще частину своєї роботи. Тієї, якою займався вже багато днів.

Підводна гора являла собою вулкан доісторичних часів з велетенським кратером, що волею геологічних епох опинився під водою. І тепер восьминіг тягнув туди капсулу для анабіозу. Якщо вдасться скинути її у кратер, то ніхто і ніколи не зможе її витягти. Ну і що з того, що Владика пролежить у ній ще 150 років. Та хоч півтори тисячі - він нікому не зможе зашкодити!

Для Вартового моря це був чудовий варіант, навіть кращий, ніж вбити Владику, оскільки у такому випадку з'явився би новий Владика.

Навіть повне знищення чипу повновладдя не дасть такого ефекту - темні Хазяї знайдуть спосіб перенести до цього світу новий чіп. А бажаючих за його допомогою правити світом знайдеться чимало. Ціла черга стоятиме.

Восьминіг вхопився двома щупальцями за скоби, розташовані внизу капсули і призначені для стаціонарного кріплення. Капсула перевернулася, та це його не засмутило - так навіть зручніше тягти. Після чого поповз угору, чіпляючись присосками. Капсула була важкою і незручною, та цього дня він уже сподівався закінчити свою роботу. Адже до цього йому вдалося протягти її декілька міль морським дном. Аж тут над ним промайнула гнучка тінь.

Схоже на ящірку створіння шугнуло вниз і зачаїлося поміж камінням.

Це був неприємний поворот. Вартовий моря продовжував повзти угору. Тепер це виходило повільніше, оскільки другу пару щупалець він звільнив для захисту від потенційного нападника.

Ящірка атакувала блискавично. Удар хвоста вибив капсулу, що покотилася схилом униз. Однак Вартовому моря вдалося захопити щупальцем одну з лап земноводного, і тепер воно борсалося, хвистаючи його хвостом. Восьминіг приловчився обвити щупальце навколо другої задньої лапи. Та ящірка зробила сальто і чапнула його, вирвавши шматок м'яса. Вода забарвилася чорним чорнилом. Вартовому моря довелося відступити під захист скель, а ящірка кинулася до анабіозної капсули.