Розділ 2

Улінт схуд і змарнів. На тритонах і жабах жиру не нагуляєш.

Старший жрець із сумом дивився на свого улюбленого вихованця, одного з небагатьох, що вціліли після штурму Притулку.

Невеликий загін поплічників Владики переховувався серед лісів і боліт. Крім Старшого жерця, тут були Теветій із декількома бійцями і Той, хто говорить з Темрявою. Йому одному вдалося вижити, коли боєць № 379 розправлявся з їхньою групою на схилі. Той, хто говорить з Темрявою вцілів завдяки тому, що від удару енергетичного шару його відкинуло в кучугури, а у зміненого не було часу його шукати. Маючи зв'язок із Старшим жерцем, Той, хто говорить з Темрявою вийшов до загону після кількох днів блукання долиною.

Ще тут були двоє катів, які проводили допит Зерда, і декілька нікчем із Цитаделі, навантажених кіртом.

Голова караючих Теветій пишався тим. що вдалося зберегти хоча б частину багатств, причому Старший жрець не уявляв, на біса вони йому здалися у цьому болоті. Втім, якщо пощастить осісти десь серед людей, кірт стане у нагоді. Та найближчим часом цього не передбачається, оскільки завдання у Старшого жерця одне - розшукати Владику.

Без чіпу повновладдя його власний чіп буде поступово втрачати силу, і врешті-решт його перестануть слухатися навіть вихованці. А це загрожує тим, що одного прекрасного дня вони переріжуть увесь загін.

Однак, до честі Теветія потрібно сказати, що йому вдалося забрати з Притулку не тільки кірт, але й частину найпотрібніших препаратів, що дозволяло Старшому жерцеві підтримувати себе у формі.

Хазяйновитий голова караючих, нічого не скажеш. Видно, що звик порядкувати у баронському маєтку.