Чіп повновладдя начебто збожеволів. Він більше на вгадував бажання свого власника і не повідомляв догодливо будь-яку потрібну інформацію з баз даних.
Натомість в голові герцога лунало: "Вбий! Підпиши кров'ю!"
Цей напис світився червоним при спробі отримати доступ до будь-яких об'єктів віртуальної реальності.
Герцог не міг зв'язатися із Старшим жерцем, і в нього вже було виникла думка позбутися чіпу і повертатися несолоно хлібавши.
Потайки від своїх супутників, він навіть встромив ножа у маленьку ящірку, яка мала нещастя потрапити йому на очі на привалі і не встигла вчасно втекти. У герцога була слабка надія, що чіп задовольниться цією жертвою, та у відповідь моторошний голос лише розреготався.
Спогад про відлуння цього нелюдського реготу і досі змушував герцога зіщулитися. Вони з Ніраном вже наближалися до місця перебування Голіафа, і герцог припинив спроби скористатися чіпом, зосередившись на навколишній місцевості.
- Я бачив його, - прошепотів Ніран, повернувшись із вершини пагорбу, куди піднімався на розвідку. - Чудовисько на протилежному кінці великої долини, дереться вгору.
Це було останньою краплиною, яка переповнила чашу терпіння герцога.
Ніран вирушив уперед, даючи знак герцогу слідувати за ним. Та замість цього герцог, підійшовши впритул, розмахнувся і щосили встромив ножа у спину свого вірного супутника.
Він ніколи не забуде подиву на обличчі, з яким повернувся до нього Ніран, повільно осідаючи на землю. Він до кінця не усвідомлював, що відбулося та інстинктивно хапався руками за гілку, що була занадто тонкою для його масивного тіла.
Герцог мовчки обійшов його і рушив у вказаному напрямку, не оглядаючись на хрип вмираючого. Він зробив те, чого вимагав від нього чіп.
Моторошний голос в голові затих, та замість нього залунав хрип і стогін смертельно пораненої людини. Важке дихання Нірана заполонило свідомість герцога, який вперто продирався крізь кущі до своєї мрії - повної влади над цим світом.
Відредаговано: 07.11.2025