Розділ 74. Темна хвиля

Найєрс Мілтон стояв біля вогнища в лісі.

Полум'я, яке дозволив розпалити Ніран, було зовсім маленьким. До того ж, вірні герцогу бійці оточили його півколом, тримаючи напоготові свою смертоносну зброю.

Герцог обмірковував повідомлення Старшого жерця. Шкода, що не було з ким поділитися своїми планами. Його соратники просто не зрозуміють, задля чого вони перетнули океан і будуть ганятися за невідомим чудовиськом, замість того, щоб звільняти свій світ від узурпатора. Їм не зрозуміти того натхнення і піднесеності, які відчував герцог при думці про те, що він тепер Владика цього світу.

"Владика", - саме це слово змушувало поринути у солодкі мрії, уявляючи себе на вершині влади.

Такої влади, якої ніколи не знав Місхон. Можливо, із цим чіпом він зможе суперничати із самими Нойя, попри всю їх технологічну обізнаність.

Однак, якась деталь у розмові із Старшим жерцем не давала герцогу спокою.

Щодо місцезнаходження чудовиська Старший жрець не збрехав. Зонди Нойя показували велетенського монстра на тому самому місці, яке він вказав. Однак герцогу здавалася підозрілою така готовність Старшого жерця до самопожертви.

Код активації теж був справжнім - герцог перевірив його за наявною базою.

Загалом, користуватися чіпом було дуже легко. Здавалося, він вгадував бажання свого власника і сам поспішав їх виконати.

Супутники герцога не були простими васалами, якими стають за фактом народження. Вони добровільно вирушили за ним на Місхон-2, і мали право бути посвяченими у подібні плани. принаймні у загальних рисах.

* * * * *

"Вбий! Вбий його!" - серед ночі герцог прокинувся від незнайомого голосу, який, здавалося, лунав звідусіль.

Бажання вбивати було схоже на темну хвилю, що піднялася із глибин сну і продовжувала тиснути на нього, змушуючи відчувати щось таке, що він не зміг би описати словами.

Найєрс Мілтон не був кровожерливим тираном. Дійсно, його вабили інтриги, і він намагався переграти супротивників. Та іноді, направду кажучи, програвав, через що й опинився на Місхоні-2.

Наказ вбити Владику був першим наказом такого роду, який довелося віддати. І ось тепер бажання вбивати, причому власноруч, піднялося з глибин його розуму.

Спросоння герцог потягнувся до вогнепальної зброї, але темна хвиля не вдовольнилася цим.

"Вбий ножем! Підпиши кров'ю!" - відлуння владного і моторошного голосу в голові змусило герцога схаменутися.

Першою жертвою мав би стати Ніран, який чергує, охороняючи спокій Його світлості.

Вогнище вже догоріло, і тільки окремі червоні цяточки жевріли під попелом, ледве розрізнимі у світлі зіркових туманностей чужого світу.

Незважаючи на сумнівні моральні якості, Найєрс Мілтон був досить вольовою людиною. Він не дозволяв собі впиватися владою, намагався правити на Місхоні-2 розумно, утримуючи відстань від своїх підданих.

Лотті була єдиним нагадуванням про попередні гріхи і помилки. І загалом. ті обмеження, які він на себе наклав, повинні були привести його до заповітної мрії. Цією мрією було відновлення законного, як він вважав, порядку престолонаслідування і повернення собі королівського трону на Місхоні.

Саме воля дозволила йому виринути із темної хвилі, чіпляючись за уламки звичної картини світу, які темна хвиля намагалася розкидати, зануривши його з головою в океан люті і ненависті до всього живого.

"Підпиши кров'ю!" - герцогу це щось нагадувало.

А саме, легенди Місхону, в яких розповідалося, як люди укладали договір з нечистим, які переваги отримували, і яку ціну, врешті-решт, їм доводилося заплатити.

"Чіп!" - герцога кинуло в холодний піт. - "Договір із нечистим!"

Дійсно, в якомусь розумінні це так і було. Темні хазяї вимагали від нового Владики того, що назавжди відверне його від Божественних сил і надійно пов'яже з новими покровителями.

* * * * *

Владиці не можна було відмовити в умінні влаштуватися з комфортом, навіть в умовах імпровізованого похідного штабу.

Насправді, він вперше потрапив до ситуації, коли носієм чіпу повновладдя є інша людина.

Цей герцог-самозванець. Владика не міг вимовити це слово, навіть подумки, щоб не відчути припливу гострої ненависті.

Втім, якщо поміркувати, їхня ситуація є досить-таки симетричною. Владика захопив резиденцію герцога, змусивши його тікати і привласнивши собі владу у невеликому і, скажемо прямо, жалюгідному світі під назвою Місхон-2. Натомість, герцог відібрав у нього чіп повновладдя і наразі приміряв на себе роль нового Владики.

Не маючи змоги відслідкувати дії узурпатора напряму, Владика покладався на свого вірного слугу, Старшого жерця. От тільки деякий час тому зв'язок із Старшим жерцем увірвався, і відтоді Владика не мав жодного уявлення про його долю.