Розділ 72. Шантаж

В Храмі Світла Лотті вдалося трохи відпочити. Її руки майже не тремтіли, коли вона тримала вогнепальну зброю наведеною на того, хто сидів перед нею.

- Самка, опусти зброю. Ти можеш завдати нам шкоди, - металевий ящик не передавав жодних емоцій представника цивілізації Нойя.

- Ви допоможете мені знайти мого чоловіка! - на імені Зерда голос Лотті зірвався, як вона не намагалася приховати свій відчай.

Генерал нервово витер лоба хусточкою.

Під час втечі з резиденції герцога, йому вдалося врятувати одну-єдину, зате найціннішу річ - пристрій для зв'язку з Нойя.

Потім він, змокрівши від напруження, намагався пригадати код, який колись йому повідомляв герцог, і якого він, генерал, ніколи не використовував, оскільки зв'язок із Нойя був виключною прерогативою Його світлості.

І ось нарешті представник Нойя був тут, у Велтингтоні, і у генерала з'явився шанс повернути Місхону-2 законну, як він вважав, владу. Поки що генерал не зовсім собі уявляв, у чому полягає цей шанс, і якраз збирався грунтовно обговорити це з Нойя, як увірвалася ця несамовита баба зі своїм поплічником.

Генерал намагався пояснити, що він на боці герцога, однак Лотті неввічливо наказала йому замовкнути, недбало тицьнувши у його бік стволом.

Якщо до цього часу генералові було спекотно, то в цей момент його пробив холодний піт, як тільки він уявив, що на місці, де він стоїть, утвориться купка попелу.

Втім, на щастя, його особа зовсім не цікавила Лотті. Спрямувавши зброю на Нойя, вона повільно підступала, так, начебто людська жінка зростом удвічі нижча за Нойя, могла його налякати.

- Ти допоможеш мені знайти! - з відчаю Лотті готова була кинути зброю і розплакатись, і тільки величезним зусиллям волі зупинила своє бажання здатися і опустити руки, припинивши безплідні, як їй здавалося, зусилля.

...твого колишнього чоловіка, - продовжив за неї металевий ящик.

- Він непогано влаштувався у світі Владики - ящик продовжував клацати, але Лотті його більше не слухала.

"Непогано влаштувався!" - в уяві Лотті промайнули сцени, які могли б відбуватися у якомусь східному гаремі

Жінка стиснула зуби, міцніше вхопившися за руків'я зброї.

- Ми на твоєму боці, самка. Нам не подобається втручання Владики у наші плани. Найєрс Мілтон вчасно не відчув загрози, однак ми більше знаємо про Владику і його світ.

Лекстер тримався збоку, також із зброєю напоготові. На жаль, на базі демів їм вдалося відшукати тільки два вогнепальних пристрої, а залишатися там довше вони не ризикнули - надто вже серйозним виглядало завдання з доправлення Сірого жерця до Храму Світла.

Попри увесь вплив Лотті на герцога, генерал ніколи не сприймав її серйозно - до тих пір, поки вона не з'явилася на порозі цієї кімнати. Однак Нойя поставився до її появи навдивовижу спокійно.

Чи поставилася? Генерал не дуже розбирався, до якої статі належала людина-бабка. Її фасеткові очі зосередилися на герцогині.

- Ми відкриємо тобі перехід, самко.

- Нам обом! - Лотті хитнула головою в бік свого супутника.

Лекстер виявився відданим союзником. До того ж, Лотті сумнівалася, що вона одна буде на щось здатна у незнайомому світі.

Поінформованість Нойя теж мала свої межі, і все, що Лотті змогла зрозуміти перед переходом - її викине у світ Владики десь неподалік від Зерда. А далі у неї буде повна свобода дій - так сказав Нойя перед тим, як Лотті ступила у сірий туман порталу.