Розділ 68. Конкурент

Змінений помітив чудовисько раніше, ніж воно помітило його. В цьому йому пощастило.

Він знайшов монстра майже на тому місці, яке вказував корабельний радар.

Подібне до чорного пагорбу створіння піднімалося схилом, прямуючи у відомому тільки йому напрямку. Коли монстр проминув його, змінений вибрався з-під скелі і обережно рушив за ним.

На шляху монстра боєць № 379 не помітив ознак руйнування, і це скоріше за все означало, що монстр не зустрічав тут достойних його уваги супротивників.

Зачаївшись в густих заростях, змінений вивчав створіння, яке Естела назвала "найстрашнішим чудовиськом, якого тільки бачив цей світ". Нічого подібного не було в його спогадах, а чіп, із його всеосяжною бібліотекою, був недоступний.

Раптом змінений помітив невеликий рух серед кущів на протилежному боці долини. Вітру майже не було, а отже, серед кущів і невеликих дерев рухався хтось або щось, що так само ховалося від монстра, як і він. Однак, цьому комусь або чомусь пощастило менше, тому що наступної миті монстр розвернувся і вдарив блискавкою у місце, де змінений помітив рух. На ділянці лісу запалали кущі і дерева.

Трохи постоявши, ніби дослуховуючись, монстр повернувся і рушив далі.

Справляє враження. Тепер змінений краще розумів слова зв'язкової.

І ще він розумів, що йому терміново потрібно на той бік долини. щоб з'ясувати, хто або що переслідує монстра, складаючи конкуренцію йому самому.

Монстр, із його неквапливістю, нікуди не втече. А от від цієї істоти. звісно, якщо вона вижила, є шанс отримати цінну інформацію.

Втім, довелося вичікувати, поки чудовисько зникне з виду, після чого змінений почав обережно спускатися.

* * * * *

Щось заважало йому рухатися, і Старший жрець зрозумів, що це зв'язані руки. Пробиваючись крізь затуманені шоком глибини свідомості, йому нарешті вдалося розплющити одне око. Після чого він побачив знайоме обличчя.

Щоправда, йому знадобився деякий час, щоб згадати бійця № 379.

Схоже, зі свого боку, преміальний боєць добре розумів, хто перед ним. На його безпристрасне, як у всіх преміальних бійців, обличчя набігла тінь презирства і ще чогось, що Старший жрець не міг розшифрувати.

Преміальний боєць-зрадник.

Однак, Старший жрець розважливо стримав лайку, яка намагалася зірватися з вуст, і побачив, як на обличчі супротивника з'явився легкий натяк на посмішку.

Напевно, Старший жрець був єдиною людиною, якій вдалося пережити два удари бойового робота FX-3065, щоправда, без прямих попадань. Та на цьому його везіння, схоже, скінчилося. Від преміального бійця йому не втекти.

Побачивши, що Старший жрець прийшов до тями, і на його обличчі відображається напружена робота мозку, змінений поставив перше запитання:

- Де твій хазяїн? Відповідай чітко і чесно. Адже ти знаєш, на що здатні преміальні бійці.

Так, Старший жрець це знав. Преміальні бійці не знали жалю, так само як він його не знав, принаймні по відношенню до перетворюваних. І він дуже добре розумів людину, яка була перед ним. Надто добре. На жаль.

- Не знаю, - чесно відповів Старший жрець.

- Твій хазяїн живий?

В проміжку між цими двома запитаннями Старший жрець встиг надіслати на чіп преміального бійця команду перехоплення контролю, та це очікувано не дало результату.

"Зв'язок з об'єктом відсутній", - повідомила система.

Він сам міг би поставити купу запитань, якщо була б така можливість. Адже преміальний боєць сидить перед ним, живий і здоровий.

Та, на жаль, такої можливості не було. А той, хто став для нього смертельним ворогом, дивився на нього безпристрасним поглядом. Однак, Старший жрець прекрасно знав, що модифікована нервова система реєструє щонайменші зміни виразу обличчя, інтонації та положення тіла співбесідника.

- Не намагайся перехопити контроль. Це тобі не вдасться.

Від зміненого не приховалася відчайдушна спроба Старшого жерця.

- Так, Владика живий, = неохоче визнав той. - Та я не знаю, де саме він знаходиться. Можу тільки сказати, що в цьому світі.

- От і добре, - підсумував змінений.

- А тепер ти розповіси мені все, що знаєш про цього монстра.

Він утримався від додаткових пояснень, оскільки не сумнівався, що Старшому жерцеві зрозуміло, про кого йде мова.

- Швидше! У мене мало часу! - поквапив він, побачивши, що Старший жрець вагається.

- Це Голіаф, - Старший жрець все ж таки намагався потягнути час, хоча й сам не знав, для чого.

- Я підняв його з укриття, та він, замість того, щоб виконувати команди, мало не вбив мене. В перший раз це сталося біля укриття, а те, що ти бачив, було другою спробою.

- Ти маєш з ним зв'язок і намагався встановити контроль?

- Так, - ствердно кивнув Старший жрець.

- Більше не роби цього. Я не хочу, щоб нас підсмажили разом.

Старший жрець згідно хитнув головою. Він також цього не хотів.

- Де в нього слабкі місця? Як його знищити?

- Чіп дає мало інформації. Тільки одне речення.

- Що це за речення?

Тон зміненого був вимогливим.

- Голіаф - це очищувальний вогонь, що приходить з небес і спускається під землю.

- Очищувальний вогонь, - задумливо повторив змінений.

- І ти намагався приборкати очищувальний вогонь і змусити його служити тобі? - раптом єхидно поцікавився він.

- Ну-у, так, - визнав Старший жрець.

Змінений похитав головою.

- Ти бачив цей опис перед тим, як його підняти?

- Бачив, - Старший жрець здавався собі все більшим дурнем.

Сіро-блакиті очі зміненого набули сталевого відтінку. Він приймав рішення.

Боєць № 379 вирішував долю того, хто сидів перед ним, притулившись до сосни.

Старший жрець скоїв стільки злочинів. що змінений міг убити його, не взявши жодного нового гріха на душу. Власне кажучи, користі з бранця не було ніякої. А от завдати удару в спину він намагатиметься при найменшій можливості.