- Чи відомо вам, хто відкрив ці портали? - у тоні Мхеда не було ворожості, однак його очі весь час поверталися до зброї, яку герцогиня поклала поруч із собою.
Храмові прислужниці допомогли їй привести до ладу зачіску, і вона вже виглядала більш схожою на герцогиню, однак не могла перебороти в собі бажання жадібно ковтати їжу. Щось у ній змінилося за декілька голодних днів, поки вони діставалися до Храму Світла.
Після миски супу перед нею поставили кашу із шматочками м'яса, і тільки з'ївши порцію дочиста, Лотті зрозуміли, що вона наситилася.
В монастирі каша з м'ясом була розкішшю, і навіть бійцям храмової варти її подавали всього кілька разів на тиждень.
Лотті облизала ложку, як яка-небудь простолюдинка, і відставила миску, присунувши зброю ближче до себе.
Іноді Мхеду, який був на півтори голови вищий за неї, здавалося, що перед ним маленьке, але небезпечне звірятко, яке потрапило у пастку і відчайдушно намагається з неї вибратись. Що, власне, і робить його небезпечним.
В чомусь він мав рацію. Лотті в жодному разі не очікувала такого повороту подій, сподіваючись на цікаву, хоча й дещо ризиковану подорож в компанії герцога.
Про Нойя герцогиня знала небагато, оскільки жінок у такі справи не посвячували. Однак, їй було точно відомо, що мешканці Місхону не вміють відкривати портали, які діяли б в обидва боки, а на Місхоні-2 немає виробничих потужностей, щоб виготовити обладнання для відкриття будь-якого порталу.
Втім, дещо їй все ж таки було відомо. Колись її покоївка із захопленням і водночас острахом розповідала про величезну людину-бабку. Втім, сама дівчина її не бачила, а їй переповідав коханець з числа гвардійців, які забезпечували охорону високого гостя з іншого світу. Лотті ще тоді здивувалася, що служниці став відомий такий секрет, і зробила висновок. що дівчина є вправною не тільки в одяганні своєї пані, а ще в деяких інших речах.
Однак, тепер Лотті вагалася. З одного боку, ці люди могли допомогти їй у пошуках Зерда. З іншого - невідомо, які наслідки матиме розкриття цієї інформації особисто для неї і для всього її народу.
- Шановна, ми просимо поділитися цими відомостями, - голос Мхеда пролунав вкрадливо, - з поваги до вас. Ми могли б добути їх силою.
При цих словах Лотті міцніше стиснула руків'я зброї.
- Навіть якщо ви вб'єте декількох наших, вас занадто мало, а наші люди - вправні бійці. Тож, варто пошукати взаєморозуміння.
Хеск і сам дивувався цим вивертам дипломатії. Не інакше, як на нього подіяло, що перед ним жінка.
- Я допоможу вам, - Лотті трохи помовчала. - Якщо ви допоможете мені знайти Владику.
Лотті вирішила зайвий раз не згадувати ім'я Зерда. Владика шукає його і неодмінно приведе її до колишнього чоловіка. Це Лотті вже зрозуміла.
- Для чого вам з ним зустрічатися? - на цей раз Мхед був дійсно здивований. - Наші бійці вбивали його двічі, та попри це він залишився живий. Це дуже небезпечна людина. Взагалі невідомо, чи є він людиною у нашому розумінні слова.
- Нічого, я доведу справу до кінця.
Мимоволі Лотті так сильно стиснула кулак, що кісточки пальців побіліли.
- Пані, це не дуже розумна ідея, - Мхед намагався підібрати слова, але в нього не дуже виходило. - Краще ми допоможемо вам повернутися до вашого світу, де ви будете у більшій безпеці.
- Я не буду там у безпеці! Мою резиденцію захопили зрадники, які перейшли на бік Владики.
Лотті не стала уточнювати, чия насправді була резиденція. Хески не знали про герцога та його експедицію, а герцогиня, зі свого боку, видавала свою появу в цьому світі за відчайдушну спробу втечі з полону Владики.
Відредаговано: 07.11.2025