Глава 1 Руска Діскотека.

Ця розвага з’явилася у Варшаві, ще в старому світі. Ти приходив в підвальне приміщення там чекала тебе дівчина підстрижена під каре. Плата за вхід 15 злотих. Після отриманих грошей вона відкривала пакетик з кокаїном розсипала дорожку клієнт нюхав і далі йому пропонували меню з якісними наркотиками від героїну до айрваски. Клієнт закривався в кімнаті і ловив дивні відчуття.
Корпорація «Рейнхард» офіційно переслідувала Руску діскотеку, проводила облави, але все працювало під кришею поліцаїв. Пропрацювавши 12 годин 6 днів багато працівників дозволяли собі такий відпочинок. Між собою наркотики називали реакриційними засобами. Була така поговорка «спочатку ти працюєш на амфетаміні. Потім ти працюєш на амфетамін».
Друзі часто хвасталися відвідинами цього закладу. Для мене це було дорого через хвору матір, я мав працювати за двох. Типу там сходяться і багаті і бідні. Це місце єднання.
Ось перше, що побачив в сірій зоні Руска діскотека. А головне що тут все безкоштовно. На вітрині красувався алкоголь, конопля екстазі. Описувалися афекти і побічні дії. За склом сиділа медсестра і чекала клієнтів. В містечку цей заклад виглядав найчистішим і охайним. Черги не було. Я розглядав вітрини.
До мене підійшла дівчина.
- Щось шукаєш? Щось приємне?
Проститутка майнуло в мене. От і попав в розврат.
- Скільки?
- Що скількі, тут немає грошей. Ось на мені стажометр поки я працює мені йде стаж. Ти набираєш 15 років і все ти вільний, можеш робити, що завгодно і користуватися усім. Що має община. – вона поклала свою руку на мої груди. – ти стомлений треба відпочити ідемо в салун.
- І що робитимемо в салуні.
- Шахи будемо грати, чай пити.
Я пішов з думкою як швидко мені перепало за дарма.
- Ти ж куртизанка – хотів я зм’якшити слово проститутка.
Вона посміхнулася.
- Це через міні спідницю))) Я психолог і моя робота не давати тобі йти на руску діскотеку і я її роблю чудово.
Не знаю мене це розвеселило.
- Якщо любиш пивко то рекомендую тобі йти в армію, це єдине місце де тобі рахуватимуть стаж навіть з проміле в крові. Але не перевищуй інакше тебе штрафануть. І командиру нічого не поясниш, все робиться автоматично.
Вона відкрила шкаф і спитала. Який тобі стажомір. Хоча вони були всі однакові різнилися лише кольори в неї був рожевий з поні.
- Чохли можна міняти. Носи його завжди з собою. Чим більше ти маєш на ньому часу тим більше тебе поважатимуть і даватимуть ресурси.
- Я візьму комуфляж раз ти, як професійний психолог рекомендуєш армію.
Вона посмішнулася.
- Памятаєш ти спитався чи я не проститутка, так от ні, але мені подобаються війскові. –вона обняла мене і поцілувала. А потім кольнула палець голкою. – протягом року ти отримаєш дві дружини. Дві відпустки з ідеально підібраними жінками для розмноження. Це війде в твій стаж. Не вживай речовин з рускої діскотеки, а то можуть залишити побачень до дексотиксикації. А це може бути в будь який момент. Можеш зустрічатися з ким завгодно, але предохраняйся. Тут планове розмноження. І зжанйди собі роботу як умога швидше. Більший стаж, більше побачень. Якщо заробиш 15 років тебе допустять до виховання дітей для передачі досвіду.
- Як найшвидше заробити стаж.
- Догляд за старими. Слухати байки про старий світ буває скучно і це ж по пядесят разів одне і те ж саме, а ще їх треба підмивати, бо в туалет самі не ходять.
- Є ще варіанти.
- Ну війскові мають хороші премії, а головне стаж іде навіть під час сну. За трофеї можна отримати багато стажу все таки ризик.
- Як стати військовим.
- Я ж психолог я знала що це твоє. Пройдеш вулицею там є ринок. Такий ринок є у всіх поселеннях. Там стоять рекрутери. Дивись на їх стаж. Чим вищий стаж тим більше в них перемог, а отже і трофеїв і головне збережених житів. Ти ж потрібний нам живим. Ми тебе любимо.
Її постійна посмішка підняла мені настрій і я захотів швидше отримати свою роботу. Руска діскотека залишилась позаду.
Ринок не бушував рекрутерів було більше ніж бажаючих найнятися. Приблизно з десяток. Я послухався. Двадцять чоловік, і п’ятеро бродило видивляючись роботу.
- Малий що ти шукаєш. Іди до нас в шахту півтора за рік, кілограм м’яса щодня.
- Де тут військові.
- Що тобі те війско один ризик і смерті. В нас чистота, роботизовано все. Рур шик.
- Я просто вибрав стажомір в камуфляж.
На ганку сиділи двоє вояк. Чоловік і жінка. В чоловіка було написано 25 років. От пощастило досвідчений вояка.
- Я до Вас найнятися
- Ти мені не підходиш.
- Але, я у військо хочу.
- Йди до неї.
Худенька маленька блондинка із заплетеним в хвостик волоссям.
- так в неї тільки півтора року.
- Ну, ну, малий майже рік і шість місяців. Іди в шахту якщо слабо – змахнула дівчина.
- Ти більше ніде не найдеш собі командира, йди з нею, або на шахту – повторив досвідчений кремезний вояка.
Я подумав. Що такій дівчині не довірять нічого серйозного, а отже служба буде лафа. Вічна звичка знаходити виправдання і користь якщо навіть не по твоєму. Шукаємо ми чогось кращого і доводимо ближнім що маємо краще, шукаємо переваги там де їх немає.
-Добре. Мене звати…
- Тебе звати 321 і все забудь своє ім’я. Звикай.
Вона дістала книжечку. На ній було написано 321
- Це твоя інструкція. Ми вирушаємо. По дорозі щось тобі підгонимо. На автомат. 120 патронів. Дві гранати. Бронежилета немає. Може по дорозі десь роздобудемо.