Великі плани, і у Макса світиться вікно

- Тоді вже не були б гарні. - засміявся Коханий. Тоді б вона його на поріг не пустила. І розстроїлася дуже. Вона  наївна, як божа корівка, Думає, він зав’язав давно і колись вони поженяться.  Досі думає. що ми справжня сім’я.

- А батькові твоєму, якщо що, то було б важливо?

- Скажеш таке. Нащо вона йому. Стара, жирна селючка. Стільки живе столиці, а наче вчора з грядки витягли й привезли. - то він таке каже. Навіть при мені.

А отут його батя помиляється, я думаю. Дуже помиляється. Але це деталі.

- І ти мовчиш - навіть не питаю, бо знаю, що мовчить, як риба об лід, мій герой.

- Мовчу. Він, знаєш, який злющий, й рука ого яка важка. Борзоти не виносить.

- А матері ти щось казав про варіанти зміни статусу?

- Ні. Нащо розстроювати, поки нічого не сталося. Ти, мала, поки у мене вдома не з’явилася, я просто руки опустив. Чекав, поки все вирішать. А їй сказав би уже потім. Ну щось би він нам продовжував відстьобувати.

Я у нього в домі з’явилася! Тепер це так називається, так і запишемо.

- Ясно. - Мені тепер остаточно ясно, що Коханий - переляканий слимак. І що нічого, що вимагає хоч дрібки хоробрості, йому довіряти не варто.

Але треба його тренувати потроху. Бо то зовсім мене не влаштовує - якщо він забоїться посередині процесу.

- То лірика, Коханий. Ти повинен сказати їй все. Тобто не про нас все, то не на часі, вона може щось ляпнути твоєму баті від злості. А про те, що є новий принц, а ти ідеш нафіг.

- Вона розстроїться.

- А ти не розстроїшся. якщо у нас все буде на мазі, а твій татусь сховається десь у неї під диваном від мого законного або поліції? Вона ж вірить йому, він дуже легко баки їй заб’є. І потім виліз з-під її спідниці, і влаштує тобі армагеддон.

- Он воно як. - Коханий явно побачив нові горизонти й одночасно намацав дно.

- Отак. Але це ще не все. Підкинути законному інфу про те, що твій батя хоче його усунути й має компромат, треба якось хитро. У нього знаєш, яка чуйка - ого яка вона в нього. Він може підставу відчути.

- Точно таке й батя про того Костика казав. Що не підступишся, такий прошарений і слизький.

- Треба, щоб ти йому цей пакет віддав типу від страху за щось для тебе важливе. Типу за моє дорогоцінне життя й здоров’я. 

- Як це? - Він явно видихнув полегшено, коли виявилося, що ним ризикувати не будуть.

- А так - нехай він мене впіймає, причому я типу знайшла ці бамаги, може й викрала у твого баті, переховала в тебе десь, і хочу проти законного використати. Тільки розкладів їх не знаю, і тому не до того звернулася.

- А я тоді шо?

- А ти тоді хочеш мене повернути, бо сильно кохаєш. А пакет віддати законому в обмін на моє життя й мовчання. Він тоді взнає. що у твого на нього тепер нічого немає, а він як раз у законного в домі святкує ювілей, розумієш?

Коханий ковтає слину й киває. А як же, уявив, що б він зробив з кимось, хто хоче його знищити, якщо йому б за це нічого не було.

- Ясно, і що тоді?

- А він мене типа трохи помучить або пригрозить цим тобі. А ти типу попливеш. А я признаюся, що оригвнали в тебе. А ти тоді йому оце й віддаси.

Отакий у на план А.

Коханий дивився на мене круглими телячими очима,  наче тепер я його рідна мати  й  розказую дитині добру казку на ніч.

- І воно мені на телефоні тому й треба, щоб він наживку заковтнув і захотів мати оригінал.

Коханий поплив. Тепер йому можна що завгодно казати - критичне мислення вимкнуте. Це погано, діду. Нікому знаходити дірки в плані В.

- Або от  такий варіант, Коханий.  - ти мене йому приводиш, бо спіймав на гарячому, за шпіонажем. А він може тобі тоді запропонує викрасти оригінал. Хоча це не дуже вірогідно.

- Думаєш?

Я звісно думаю. А от мій спільник - ні. Сумно.

В будь-якому випадку він повинен бути впевнений, що у нього на руках всі козирі. І що про його участь ніхто не дізнається, якщо з твоїм татусиком щось станеться. Компрене?

- Компре шо?

- Нічо, не звертай уваги.

Нам потрібний твій Бурий. Ніхто ж не знає, що він під тобою ходить?

-Начебто ні. Я тут собі почав персонал підбирати. Таємно.

-Молодець. І вдало ж підібрав наразі. На камери видно, що Бурий мене викрадає. От нехай вимагає викуп.

-Нащо?

-Щоб було ясно, нащо викрадав, Коханий.

-Ага.

Було видно, що коханий зовсім поплив від перспектив і горизонтів. І уже втрачає нить розмови,  бо у його уяві це вже незначний епізод у минулому, що передує злету Коханого до якихось осяйних висот. То й на краще.

Бо дірок у моїй версії багацько. І не треба, щобКоханий їх роздивився. Треба потрапити у власний дім. І там уже я без коханого обійдуся.

А до цього і для того, щоб розібратися, що треба зробити? Правильно - тепер мені треба знайти спосіб передати Максові диск.

І знову довірити нікому.

Можна подзвонити. Але він, мабуть, і не відповість. Подумає. що я з законним його підставила, а тепер ще нові знущання придумала. Отака я в його очах, мабуть, слухняна лялька, заслана законним, щоб збити з пантелику й нашкодити динозаврові, якого інакше їм ніяк не вдається усунути.

А тут я вся така його підліткова мрія, уособлення всіх комплексів і нереалізованих бажань разом узятих. Один раз уже був фальшивий виклик. Другий раз мій Макс не поведеться.

Треба їхати  до гуртожитку.

Якщо він з тої общаги ще не виїхав краще те все туди підкинути. Щоб він зрозумів, що то важлива штука і що я не мож бути в змові з тими, хто зробив таке з моєю сім’єю й зі мною.

Це діло треба добре розжувать, щоб знову е підставити його.

Так, ще один вільний телефон у мене є, від втечі залишився. Туди завантажую копії. І окремо додаю диск.

По тій драбині більше не полізу. І взагалі тепер драбини  обійду десятою дорогою.  Доведеться пішки. Або як вийде.

Так, готуюсь уважно і роблю все швидко. І ніяких свідків, особливо оцього мрійника, не треба.