Ніч стала світлою від сполохів. Від гучних вибухів здригнувся ліс. Голосне виття розірвало повітря і почулися постріли. Рома навіть не зрозумів звідки вони з'явилися. Темніші за саму темряву. Хлопець долучився до бою і теж почав стріляти. Десь поряд був Фелікс, але він не бачив його. Раптом щось навалилося і хлопець поринув у суцільну тишу.
- Рома, чуєш, не спи, відкрий очі!
- Саппорт! Мамина черешня! Отямся!
Голоси зміняли один одного. Вони лаялися, благали. Хтось торсав його і кликав на ім'я. Йому було холодно, тіло було важким і здавалося чужим. Незважаючи на благання не засинати, він відключився.
Відредаговано: 29.08.2023