Глава 18

Глава 18 Знайди та згадай.

  Довго блукати нічними вулицями не довелося. Десь у кварталі від будинку, в якому було знищено вампіра, Алекса зустріли... Саме зустріли. Бо незнайомець у капелюсі та плащі знав, як його звуть.

- Я, не ворог тобі, Алекс. – запевнив хлопця, який схопився за Жало, Детектив. Як мирні наміри, він підняв перед собою руки, показуючи тим самим, що в його розкритих долонях, немає жодної зброї.

- І хто ж ти тоді? - Алекс не поспішав прибирати руку з Жало. Після нападу вампіра, він не сильно був схильний вірити будь-кому. Особливо незнайомцю, що зустрівся йому серед ночі на пустельній оповитій легким туманом вулиці.

– Я - Детектив. — представився Сем, піднявши край капелюха. – Мене послали за тобою, Марта та Ізабель.

- Марта та Ізабель? – Алексу нічого не говорили ці імена.

- Ідемо до Будинку Долі, тут не безпечно залишатись. – запропонував Детектив. – Дорогою, я все тобі поясню. - Пообіцяв він, бачачи, що хлопець не поспішає йти за ним.

- Ідемо. - неохоче погодився Алекс. Однією з причин його згоди було те, що він, чомусь не впізнавав вулиць і ніяк не міг зрозуміти, в якій частині міста знаходиться. І як на зло, нікого не було поблизу, щоб спитати. Крім цього незнайомця в капелюсі, що називав себе Детективом.

 Рухаючись разом з новим знайомим по нічних вулицях, оповитим місцями в туман різної щільності, від легкого, що стелиться над самим тротуаром, серпанку, до густого, щільного, що заповнює собою все навколо, Алекс усе більше й більше похмурнів. Він остаточно переконався, що нічого довкола не впізнає. Хоча, десь глибоко у підсвідомості й було почуття, що він тут не вперше… І туман…. Чомусь була впевненість, що туман таїть у собі небезпеку.

- Ти, перебуваєш у Місті. - Наче прочитавши думки хлопця, повідомив Детектив.

- Та бачу я, що не в селі. - Незважаючи на серйозність ситуації, не втримався від шпильки Алекс. - Все мені, чомусь здається знайомим, але я… нічого навколо не впізнаю.

- Це - Місто. Воно знаходиться поза часом та простором. Де ж саме знаходиться, нікому не відомо. Але, як ти, сам бачиш - воно існує. - Пустився у пояснення Сем. – У Місті переплелися магія та наука, зло та добро. Тут мешкають різні тварюки. Такі як перевертні, мумії, зомбі, вампіри та інші монстри.

- Якби я, особисто не зустрів вампіра, то нізащо б тобі не повірив. – Алекс доторкнувся до свого прокушеного іклами вампіра передпліччя.

 Зупинившись, Детектив вражено глянув на хлопця.

- Ти, зустрів вампіра! Як же тобі вдалося вижити?...

- Насилу. - Не став лукавити Алекс. - Я вже думав, що мені кінець. Жодна з дерев’яних паличок, якими я протикав серце цього кровососа, не вбивала його. Але мені, таки пощастило знайти, це Жало. - Його рука з подякою поплескала по засунутому за ремінь Жалу. - І тепер, від вампіра залишилася тільки купа попелу.

- Схоже, Марта та Ізабель цілком праві, на твій рахунок той, хто прокладає шлях. - схвально захитавши головою, сам собі прошепотів Сем. Наступні слова вже звернулися безпосередньо до Алексу. – Саме завдяки активації твого Жала, мені й удалося знайти тебе у Місті. Ми не знали, де ти з'явишся, тому Марта стежила за сплесками магічної енергії у Місті. Народження та перша активація нового сильного артефакту, виплескують сильну магічну енергію. Місце виплеску енергії Жала і виявила Медіум. Куди мене і відправили на твої пошуки.

- А чому ви були певні, що я активую якийсь артефакт?

 Детектив з усмішкою подивився на хлопця, який нічого не розумів. Ще б! Якби він, сам, разом із Магом і Медіумом не був присутній при активації брегету, то і для нього, все, що відбувається зараз, було б уперше. Він би нічого не пам'ятав з минулих днів. Тих днів, що минули з попередньої появи Алекса у Місті. Ці дні були прибрані та стерті. Ніхто про них не пам'ятав. Ніхто, крім тих, хто активував брегет – Детектива, Марти та Ізабель. Вони повернули час до моменту появи того, хто прокладає путь у Місті. Повернули, щоб допомогти уникнути великої біди.

- Ти не вперше потрапляєш у Місто, Алекс. – повідомив Детектив. – І ти, маєш талант знаходити різні артефакти.

- Щось я не пригадую, щоб бував у вашому Місті? Гаразд, можна повірити у вампіра, адже він бачив його на власні очі. Але, як повірити в те, чого він не пам'ятав…

- Ми, активували брегет і повернули час до твоєї появи у Місті.

 Пояснення Детектива викликало ще більше питань і нерозуміння у Алекса.

– А навіщо, взагалі було повертати час?

- Це, тобі вже пояснять Марта та Ізабель. - Сем вказав головою на будівлю з жовтої цегли з заштореними вікнами-арками.

 Розчинивши двері, детектив провів хлопця через темний коридор у занурену в напівтемряву кімнату, освітлену кількома свічками і тьмяною лампою під дірявим абажуром.

 У кімнаті було дві жінки. Та, що була менша і старша, сиділа в старовинному кріслі з іншого боку столу. Друга жінка, видалася Алексові чомусь знайомою… Виразні зелені очі на строгому обличчі з правильними рисами, радісно блиснули побачивши хлопця. Схоже, він і справді був їй знайомий. Не зустрічатимуть же таким поглядом незнайомця.

- Як я рада тебе бачити, Алекс! - Не втримавшись, Ізабель обняла трейсера.

- Вибач, але хіба ми знайомі? - Вино вибачився Алекс. - Дорогою сюди, Детектив встиг мені дещо розповісти, але все з почутого, для мене нове. Я нічого не пам'ятаю, хоч багато й здається мені, чомусь знайомим.

- Вибач Алекс, але нам довелося активувати брегет і повернути час до моменту твоєї появи у Місті. – Не гаючи часу на вітання, одразу перейшла до справи Марта. – Ситуація склалася дуже небезпечна, і ми не мали іншого вибору. Тільки так ми могли завадити появі чогось чи когось, могутнього та жахливого у Місті.

- А я то тут, причому? - Невдоволено примружившись, Алекс, вимагаючи відповіді, невдоволено подивився на Медіума.

- Так уж виходить, що ти… якось із усім цим пов'язаний. - Те, як важко видихнула Марта, показало, наскільки вона втомилася від усіх цих таємниць. Від таємниць, на які вона, незважаючи на всі свої здібності медіуму, не могла отримати відповіді. - Твоя поява в Місті сталася недарма. Твій дар відшукувати сильні артефакти, і здатність керувати ними, для чогось знадобилися Господарю. Він і так, головне зло в Місті, а з усіма темними артефактами, що ти для нього зібрав…