7-2

– Хто? – я якраз потягнулася за першою настоянкою, і заразом кинула на подругу погрожуюче-попереджуючий погляд. Якщо зараз відлякне мені тіньовика від дослі... тобто лікування, буду на ній експериментувати!

– Ну, як їх, єдині, чи обрані, – Бет силкувалась пригадати слово.

Ярум, очевидно, розумів про що вона, але мовчав. Я протягнула йому настоянку:

– Пий. Тут стандартний збір для розслаблення, в який я влила добрячу порцію своїх сил, щоб твоя аура не надто пручалася під час моїх маніпуляцій.

Він схопив пляшечку і, понюхавши, випив за два великих ковтки.

– Істинна! Точно! – зраділа Бет.

– Істинна? – скептично спитала я. – Не знала, що ти захоплюєшся романтичними казочками.

Хто-хто, а Бет така шибайголова, що не уявляю хлопця, який поряд із нею протримається хоч трохи. Насправді, вона зробила нареченому послугу, шкода, що батьки ніяк не хочуть цього зрозуміти!

В романтичності їй важко дорікнути.

Ярум слідкував, як я напрацьованою звичкою відправила спустілу пляшку до мийки. Так само, використовуючи свою магію, її помила.

«Яких тільки диватств не роблять відьми», – так і читалося в його погляді.

Так, більшість людей спочатку дивуються. Адже давно вже винайдені різноманітні артефакти, які спрощують побутові задачі.

Але бабуся наполягала, аби я не використовувала артефакти, а робила все завдяки власній магії. А потім терпіла биті склянки та посуд. Вона сподівалася, це допоможе мені покращити контроль над лей-лініями.

– Ніякі не романтичні казочки! Яруме, скажи їй, – не здавалася Бет, поки я змушувала хлопця відкинутися на стінку і влаштовувалася поряд.

Я глянула запитально, поклавши руки йому на груди.

На мій подив, він коротко кивнув.

– Серйозно? – я була щиро вражена і настільки заінтригована, що ніяк не могла зосередитися на роботі. – То це не вигадки?

– Ні. Тіньовикам необхідна істинна, – спокійно промовив Ярум.

– Навіщо? – от не було у бабусі в селі тіньовиків, мало я про них знаю! Не стикалася.

Ярум лише покосився, явно не бажаючи відповідати.

– То в тебе вона є? – подалася вперед Бет, кидаючи на мене хитрі погляди. – Он як рани швидко загоїлися, кажуть, поруч з істинними тіньовики набирають недужої сили.

– Мітиш на її місце? – хмикнула я, все ж скануючи тіло Ярума на ушкодження.

– Взагалі-то підшукую вакантну місцину для тебе, – не залишилася в боргу подруга.

– І чим вона така вакантна? – поцікавилась я, продовжуючи пильно сканувати пацієнта.

– Невже й справді нічого не знаєш? – настала черга Бет дивуватися. – Тіньовики ж заради своїх істинних гори звернуть, моря висушать, потойбіччя перетнуть!

– Якщо чесно, вважала це все байками і не зважала. Та й я на травницю вчилася, там особливостей особистого життя тіньовиків немає в програмі.

– Насправді, я теж не дуже багато знаю, – Бет відсунула вбік план деканських кімнат і задумалась. – Я ж звичайний маг, але вчителі змушували вивчати особливості кожного з трьох типів магів. Тіньовики – єдині, у кого є істинна. Бо вона їм нащось потрібна. Природа так про них попіклувалася.

– Це через зв’язок із потойбіччям, – раптом подав голос Ярум, хоча сам не зводив очей з моїх маніпуляцій. – Його магія надто небезпечна та могутня. Вона затоплює все єство, зводячи з розуму, – сказав так спокійно, ніби мова йшла про ковбасу.

Але мене пробрало аж надто глибоко, навіть плечі сіпнулися.

– І чим тут допомагає істинна? – Бет навіть сіла на ліжку, готова слухати все-все.

Ярум на мить замислився, підбираючи слова і не зводячи погляду з моїх рук. Вони, руки, до речі, так і застигли на його грудях.

Завмерши, я  в очікуванні впилася поглядом у парубка. Серце якось дивно тьохнуло.