3

Чоловік сидів удома в темряві, в улюбленому кріслі, і чекав. Він знав, що рано чи пізно йому подзвонять. Особливо після того, що показали у вечірніх новинах. І ось він, довгоочікуваний дзвінок:

- Євген? - пролунав спокійний голос у телефонній трубці.

- Так це я! - виникла невелика пауза.

- Що ми маємо на цей час?

- Сергію Івановичу, я вас запевняю, наші люди зараз вирішують цю невелику невдачу!

- Чому невдачу? Як на мене, наш експеримент цілком вдався, правда не зовсім так, як ми цього очікували!.. Так що розповідай, що нам вже відомо?! - голова дослідницького відділу вирішив отримати всю інформацію про інцидент.

- Нуу... Наші люди все ще знаходяться на місці події. Радіус випромінювання трави збільшився в три, або навіть в чотири рази, судячи зі звіту... Добре, що тих підлітків знайшли вдень. Бо, як ми знаємо, трава активна лише в нічний час. А то невідомо, скільки ще жертв ми могли б отримати... Тоді розгрібати це було б набагато складніше!

- Ви зробили заміри електричного випромінювання? - поцікавився Сергій Іванович.

- До речі, так... - Євген запнувся на секунду, - ми не змогли виявити хоч якесь джерело електрики. Принаймні за ті десять секунд, поки у приладу не сіла батарея.

- Що за нісенітниця?! Ви що, забули зарядити апаратуру? - обурився Сергій Іванович.

- Все обладнання було заряджене і перевірене перед тим, як його відправили на місце події! Річ у тім, що як тільки прилад розрядився, радіус світіння розширився, і електричні розряди, між травинок, почали спалахувати все частіше! А всі наші прилади, які перебували в радіусі дії світіння, відразу ж розряджалися...

- Наші люди були в захисних костюмах? - Сергій Іванович почав трохи нервувати.

- Звичайно, всі були в гумових костюмах! Можу я поділитися своїми припущеннями?

- Як завжди!

- Мені здається без захисних костюмів наші люди загинули б, так само як і ті підлітки!..

- Але, судячи з даних, що вже отримали, трава так і не почала виділяти електрику, хіба ти не це сказав?! - звернувся керівник до Євгена.

- Якщо судити по тій інформації, що мені доповіли... - Євген запнувся на секунду, він не був упевнений, чи варто говорити свої припущення. Але все ж ризикнув. - Я думаю, що трава забирає електрику, а не створює її!..

- А ось це вже досить цікаве припущення!.. Тобто, ти хочеш сказати, що трава змогла витягнути всі електричні імпульси з тіл тих хлопчиків?! До речі, це також пояснює і скупчення мертвих тварин!.. Так, ти маєш рацію, наші люди могли б загинути без костюмів!

Запанувала тиша, Євген чекав, поки Сергій Іванович обміркує отриману інформацію і дасть нові вказівки.

- Отже, у нас не вийшло створити органічний генератор нескінченного електричного струму!.. Зате у нас вийшло створити аналог органічного акумулятора, який зможе утримувати в собі електрику!.. - Євген продовжував слухати монолог свого керівника. - Уже всі прилади розрядилися? - тепер Сергій Іванович звернувся безпосередньо до свого співбесідника.

- За моїми даними, деякі з вимірів ще не встигли зробити! - Євген не очікував, що до нього так швидко звернуться, тож відповів не відразу.

- Добре, зберіть дані, які зможете! І... спаліть всю траву, яка акумулює електрику та випромінює світло! У нас наче залишився прототип в лабораторії?!

- Ми так і збиралися зробити, трава буде спалена, всі подумають, що підпал зробили якісь підлітки. І так, прототип все ще знаходиться в лабораторії, під скляним куполом! - відповів Євген.

- Дуже добре, тоді нехай твоя група все там закінчує! Ми зможемо спостерігати за прототипом в лабораторії, - перш ніж покласти трубку, Сергій Іванович додав: - А завтра почнемо все спочатку, новий експеримент!