Інтрига номер 6: " Зупинка вулиця Короленка"

Двотисячний рік зустрів мегаполіс новою епохою, а для Тетяни він став початком справжнього випробування на міцність. Вона все-таки вигризла свій квиток у медичний інститут і тепер жила на стародавній, затишній вулиці Короленка. Ця частина міста мала особливу, магічну атмосферу: величні царські будинки з високими стелями, ліпниною на фасадах та затіненими двориками, де час наче зупинився. Її будинок розташовувався трохи вище і  щоранку дівчина спускалася цією старовинною вулицею вниз, назустріч галасливому центру.

Її перший курс у медичному перетворився на суворий, виснажливий марафон. Дівчина вчилася буквально день і ніч, майже забувши про нормальний сон та відпочинок. Її другим домом стала інститутська бібліотека, де вона могла годинами сидіти над товстими довідниками. Навантаження було настільки колосальним, що організм просто здавав. Навіть вдень, під час обідньої перерви, Тетяна часто не витримувала від хронічного недосипу — вона ховалася у найвіддаленіших куточках між високими книжковими стелажами, закривалася великими томами анатомії від чужих очей і засинала прямо на столі бодай на пів години, щоб просто не впасти від утоми.

Адже найважче починалося ввечері, коли більшість студентів гуляли містом. Тетяна засиджувалася в похмурих анатомічних залах, де повітря було наскрізь просякнуте різким, їдким запахом формаліну. Вона зціплювала зуби, діставала зі скляних банок холодні анатомічні органи й годинами вивчала кожну судину, кожну кістку та нервове закінчення. Потрібно було не просто зрозуміти, а зазубрити напам'ять сотні складних термінів на суворій латині. Мова медиків не прощала помилок, і наївна дівчина свідомо катувала себе цими нічними студіями, засинаючи прямо на ходу, але вперто рухаючись до своєї мети. Вона тільки починала цей довгий шлях у науку.

Одного ранку, коли Тетяна звичним маршрутом спускалася вниз по Короленка, міцно притискаючи до грудей важку папку з конспектами, вона раптом здаля побачила знайому постать. Леонід був там, у самомунизу вулиці, де починалася суєта центральних кварталів.

Дівчина сповільнила крок і оглянула його уважним оком здаля. Вона навіть не знала, що саме він там робить, і чим заклопотаний у цьому шумному центрі. Тетяна просто помітила його краєм ока, адже Соляр уже давно став для неї знайомим обличчям.         

       Він її не помітив. Леонід тоді починав усе з чистого нуля, і за душею в нього не було жодного власного автобуса. Це був самий початок двохтисячних, коли майбутні транспортники викручувалися як могли. Льоня крутився як білка в колесі: він знаходив приватних власників, у яких уже був хоч якийсь уцілілий транспорт, умовляв їх, укладав з ними перші договори про співпрацю. Вони надавали йому свої машини, а вже Соляр, завдяки своїй пробивній силі, ставив цей найманий флот на щойно вибиті маршрути й координував усю роботу. Льоня був по коліно в цій паперовій та організаційній рутині. Неподалік від трамвайної лінії він якраз заклопотано орендував свій перший  офіс. Леонід вкладав туди всю свою шалену енергію, прораховуючи відсотки з кожного рейсу і щиро радіючи кожній машині, яка просто вийшла зранку на лінію за його графіком.    

      Він дивився крізь людей у натовпі, прораховуючи в голові чужі автобуси, умови договорів та кожну копійку майбутнього прибутку. Його погляд ковзнув повз студентку, адже його мозок тоді працював у режимі жорсткого бізнесового виживання. Це була їхня перша випадкова зустріч у двохтисячних — зустріч на відстані, де вона тільки починала своє важке навчання, а він — свій непростий, прихований шлях у великий бізнес. Тетяна постояла секунду біля трамвайних колій, дивлячись на кремезного, заклопотаного чоловіка здаля, а потім зайшла у вагон і поїхала своєю дорогою. 

У двохтисячному році вони  існували у паралельних всесвітах. Вона — наївна дівчинка, яка засинала над латинськими термінами і вірила, що людське життя — це найвища цінність, яку вона колись рятуватиме у білому халаті. І він — чоловік, який учився мислити категоріями жорсткого виживання, де люди були просто цифрами, графіками та відсотками прибутку.