Трансляція з душі

Глибина

Чи можна відчути глибину, не пройшовшись босоніж по дну?

А якщо вже на дні, де та темна вода, то чи була перед цим глибина?

Якщо впав аж на дно – то ти глибока людина?

Чи глибина і дно – поняття не єдине?

Чи глибокий, коли зрозумів що на дні?

Відштовхнувся від дна та завис в глибині?

А спливати потрібно? Чи якщо мілко

Чи води по коліна

То вже не глибока ти знову людина?

Чи потрібно лишатися між?

Десь між дном та землею, де бігають босоніж?

А якщо бігав лише стопив мочив

То життя нічому вважається, не навчило?

Обов’язково на дно потрібно пірнути?

Щоб потім решту вчити, як там, на дні тому, бути?

Дном хвалитися, вихвалятися, глибиною здобутою пишатися

Бо без дна – ти не відав життя, і марно проходить твоє буття?

А бува, що глибина та й не має … дна?

І що скажеш тут? Чи без дна то вже й не глибина?

То що, щоб просвітитися треба прямо на дно опуститися?

Чи є шанс таким народитися? І без дна того засвітитися?

І не побувати на тому дні, але відчути що на глибині

Можливо таке чи ні?

А відповідь то одна … у кожного з нас свою глибина

І мілководдя і дно своє, таке різне, та в кожного є.

Подобається

#3837 в Різне
#999 в Поезія

Відредаговано: 26.06.2021