Нова компанія

Лілі все більше занурювалася в новий світ, який відкрився перед нею завдяки Олексію. Їхні зустрічі стали частішими, і тепер вона проводила з ним більшу частину свого вільного часу. Олексій не був таким, як її колишні знайомі. Він жив моментом, не прив'язувався до умовностей і не переймався майбутнім. Ця легкість, ця свобода, якою він жив, зачаровувала Лілі. Вона відчувала, як поступово втрачає себе у цьому новому світі.

Одного разу, після занять, Олексій запросив Лілі на зустріч зі своїми друзями. Вона знала, що мала піти на додаткову лекцію, але бажання побути з Олексієм перемогло.

— Ти справді хочеш залишитися тут і слухати ще одну нудну лекцію? — запитав він, коли побачив її вагання. Його усмішка була такою безтурботною, що Лілі одразу ж забула про всі свої обов’язки.

— Звісно, ні, — відповіла вона, піддавшись його настрою. — Пішли!

Вони пішли до невеликого кафе біля університету, де вже зібралася компанія Олексія. Це були люди, яких Лілі знала лише поверхово, але їхні обличчя здавалися їй знайомими. Вони всі мали щось спільне — певну легкість, незалежність і відчуття, що вони не підкоряються загальноприйнятим правилам. Лілі відчула, що знаходиться серед однодумців, хоча ще зовсім недавно ці люди здавалися їй чужими.

— Лілі, це Олена, Нікіта і Віка, — представив її Олексій. — Всі вони трохи божевільні, але в хорошому сенсі.

— Привіт! — усміхнулася Лілі, відчуваючи, як напруга поступово зникає.

Зустріч почалася з жартів і сміху. Всі були розслаблені, і Лілі відчула, що може бути собою, без страху, що її засудять. Вона слухала історії про пригоди Олексія і його друзів, про їхні подорожі, концерти, на яких вони побували, і про плани на майбутнє, які здавалися такими далекими і водночас досяжними.

Це була зовсім інша атмосфера, ніж та, до якої звикла Лілі. Тут ніхто не говорив про навчання, про екзамени чи про кар'єру. Її нові друзі жили сьогоденням і насолоджувалися кожним моментом. Це захоплювало її і водночас викликало тривогу. Вона відчувала, як поступово втрачає контроль над своїм життям, як її цінності і пріоритети починають змінюватися.

Після кількох годин у компанії Олексія та його друзів, Лілі зрозуміла, що їй зовсім не хочеться повертатися до звичного життя. Вона хотіла залишитися тут, у цьому світі, де все здавалося таким простим і легким. Але водночас вона відчувала, що щось важливе вислизає від неї. 

З кожним днем Лілі все більше занурювалася у цей новий спосіб життя. Вона почала пропускати лекції, дедалі більше віддаляючись від своїх академічних обов’язків. Якщо раніше вона була серед найкращих студентів курсу, тепер її пріоритети змінилися. Навчання більше не приносило їй тієї радості, якої вона відчувала від спілкування з новими друзями.

Олексій став центром її життя. Вона знаходила в ньому натхнення, свободу, яку раніше не відчувала. Вони проводили час разом, гуляли містом, їздили на природу, і з кожним днем Лілі все більше відчувала, що змінюється. Її поведінка ставала більш безтурботною, вона почала нехтувати своїми обов'язками, а думки про майбутнє все більше відступали на другий план.

Її старі друзі і одногрупники помічали ці зміни, але не знали, як реагувати. Вони дивувалися, коли Лілі не з'являлася на лекціях або коли вона замість підготовки до іспитів йшла на чергову зустріч з Олексієм і його компанією. Лілі ж відчувала, що робить щось, чого не повинна, але не могла зупинитися. Вона була зачарована цим новим життям, яке відкривалося перед нею. 

Це було початком нової сторінки в її житті — сторінки, де головними героями були вона і Олексій, а все інше, здавалось, не мало значення. Але глибоко в душі Лілі почала відчувати сумніви. Вона ще не усвідомлювала повністю, які наслідки можуть мати ці зміни, але передчуття невідомого майбутнього вже потроху затьмарювало її безтурботність.