Глава 3. ЗАРУЧНИЦЯ ТУРЕЦЬКОГО СУЛТАНА

Неземну красу домни Розанди помітили не лише польські, литовські та угорські магнати на пишному весіллі Марії Лупул та князя Януша Радзивілла.

Турецькі гості теж гідно оцінили вроду молдавської княжни. І кількість претендентів на її руку і Молдавію османів теж вразила.

І щоб молдавський володар не перекинувся під руку польського короля, в Стамбулі вирішили взяти заручника із сім’ї Василя Лупула.

Сам султан Ібрагім забажав, щоб господар на доказ своєї вірності відправив до столиці Османської імперії когось із своїх близьких.

Старша донька Марія щойно вийшла заміж, а найменший син Штефан був зовсім малим. Тому Василь Лупул вирішив віддати туркам молодшу доньку Розанду.

Він дуже не хотів цього робити, але був змушений – інакше втратив би молдавський престол.

Дівчину поселили в резиденції молдавських господарів Богдан-палаці. Розанда навчалася турецькій та французькій мовам, бувала при дворі султана. Красуню приязно приймали в покоях матері султана – валіде-ханум.

Надзвичайну вроду молдавської княжни відразу запримітив великий візир імперії Мехмед Кюпрюлю.

Він був набагато старший за Розанду, однак умів причаровувати жінок. І не лише коштовними подарунками, але й ніжними словами та шляхетною поведінкою.

Та найголовніше – Мехмед Кюпрюлю пообіцяв юній Розанді допомогти повернутися на батьківщину.

І обіцянку свою він виконав, адже мав значний вплив і на султана, і на його матір, і на турецький уряд.

Великий візир був досвідченим ловеласом, тому легко звабив самотню дівчину.

Відмовити Кюпрюлю вона не насмілилася. Без його захисту молдавську принцесу могли легко образити, адже фактично вона перебувала в полоні. Могли підступно вбити, покалічити чи зґвалтувати.

У Розанди не було вибору – треба було якось виживати на небезпечній чужині.

І дівчина піддалася залицянням великого візира.

Однак Мехмед виявився ніжним коханцем, і Розанда не пожалкувала, що віддала йому дівочу честь.

Тільки з цим немолодим уже чоловіком дівчина пізнала, що таке справжнє кохання і солодкі пестощі.

Під захистом могутнього османського візира Розанда прожила в Стамбулі до літа 1648 року.

Тоді забунтували яничари – і нездарного правителя, султана Ібрагіма задушили шовковою мотузкою. Не без участі того ж самого Мехмеда Кюпрюлю.

Він і став справжнім господарем Оттоманської Порти – керував усім від імені малолітнього султана Магомета ІV.

Мехмед дотримав свого слова – відпустив додому прекрасну Розанду.

На прощання чоловік подарував їй коштовне намисто. Дівчина вважала його оберегом і, як натільний хрестик, ніколи з себе не знімала.

За що і була неодноразово бита Тимошем Хмельницьким – коли він за іронією долі став її законним чоловіком.

Так уперше домна Розанда побувала в ролі турецької заручниці.

Вдруге княжна потрапила до Стамбулу в 1651 році, рятуючись від небажаного шлюбу з Тимошем Хмельницьким.

Цього разу дівчина потрапила до сералю османського падишаха. Про її життя там за сімома замками майже нічого не відомо.

«Всякій разъ, когда который-нибудь изъ княжескихъ домовъ, подвластныхъ Турціи, постигала необходимость отдавать дочь въ заложницы султану, первою заботою каждаго было скрыть сколько возможно это насиліе семьѣ, такъ какъ оно было связано съ самыми оскорбительными для чести заложницы подозрѣніями. Поэтому пребываніе Розанды за рѣшетками сераля оставалось въ тайнѣ предъ свѣтомъ, и этою неизвѣстностію дѣйствительно удалось на нѣкоторое время отклонить отъ нея вниманіе людей…» – розповідає нам через завісу невблаганного часу польський історик Карл Шайноха.

І знову на допомогу Розанді приходить великий візир Мехмед Кюпрюлю. Чутки про його залицяння та любовний роман із молдавською принцесою ширяться по всій Європі.

Ще б пак – фактичний володар Османської імперії, могутній візир кохається з прекрасною полонянкою сералю, молдавською княжною, руки якої добиваються не лише польські магнати та руські князі, але й син козацького гетьмана.

«Не извѣстно съ точностію, какъ долго продолжался этотъ плѣнъ заложничества Розанды и какія невзгоды пришлось тамъ перетерпѣть несчастной Доннѣ. Клевета однако распустила вѣсти, которыя припоминались впослѣдствіи княжнѣ ея недоброжелателями, будто она, желая скорѣе получить свободу, искупила ее потерею своей чести…».

До речі, самі турки вважали весілля гетьманського сина з Розандою незаконним.

Козаки просто взяли силою молдавську княжну та викрали її з батьківського дому – про це повідомляли турецькі автори в наступному році, коли Василь Лупул був змушений віддати свою доньку за Тимоша після жорстокого розгрому поляків під Батогом.

Тоді ж домна Розанда й повернулася до Молдавії. І вже знала, що стане дружиною сина грізного козацького гетьмана Богдана Хмельницького.

Тому що володар України розгромив усіх, хто намагався захистити Розанду від обіймів дикого Тимоша.

Навіть турецький султан не зміг зупинити козацьку навалу на Молдавію.

Дракон простягнув лапи на сонячний південь – і ніхто вже не насмілився зупинити його, боячись гострих пазурів і жахливої смерті…