Частина 3 ГіД

Глава 26

Півроку тому, бар одного доволі популярного ресторану

- Гор! -  крізь шум натовпу раптом роздався радісний оклик і чоловік за барною стійкою повернувся на звук

- Привіт, Кай,-  щиро посміхнувся той, вітаючи власника свого колишнього бару, -  не проти, що я тут?

- Та я в захваті! По-перше, це єдиний варіант тебе побачити з тих пір, як я кинув тебе одного з притулком...

- Ти не кидав мене, я сам запропонував,-  зауважив Горан

- Бо я там майже не бував, як ти у Влада і Злати,-  додав його друг і колишній напарник. Колись у них двох горіли очі щодо ідеї створення притулку для особливих дітей з усіх світів. Корі допомогла їм тоді з цим і... далі почалося життя

- Ти знаєш чому,-  смикнув плечима Горан, вже не так радіючи зустрічі з другом. Так, бар колись належав йому, а до того його батькам. Так, з цим баром пов’язано дуже багато спогадів, від яких він все ніяк не може відійти, але...

- Так, Еобат... -  і Кай все ж назвав ту причину, того чоловіка, через якого останні п’ять років Горан майже не залишав притулок (певно, через те, що Каю там просто не залишилось що робити, той і віддав йому свою частку, як колись сам Горан вчинив із цим баром), -  але вони люблять тебе і...

- І тому до притулку навідуєшся тільки ти, Зорана і Корі з Алеком,-  гірко пирхнув Горан, потім відмахнувся і змінив тему, - а що по-друге?

- Вони просто не знають як себе вести, вони ж опинилися між вами...

- І саме тому я і пішов з Полотна, щоб вони не страждали через це, -  різко обірвав речення друга Горан. Він взагалі-то не такий різкий, просто... Так, Еобат - перший помічник Влада - чоловіка його сестри Злати, так, він знав, що це буде важко, але... -  Що друге?

- Прибуток. Він просто злітає до небес, коли ти сюди заходиш, тож я дуже тобі радий! -  певно Кай все ж відчув щось, тому і перейшов на цей жартівливий тон

- Зараза,-  щиро посміхнувся Горан. - Якщо справа лише в прибутку, то ось там я бачу нового клієнта, який потребує індивідуального коктейлю,-  додав той і вийшов з-за барної стійки

- Гей! Справа не тільки в прибутку! -  навздогін крикнув Кай, Горан лише посміхнувся і пішов до хлопця, який тільки-но сів за дальній кінець барної стійки. - Мені справді не вистачає тебе, друже

- Мені здається це те, що вам зараз потрібно,-  почув він над собою, а піднявши голову завмер, роздивляючись найкрасивішого чоловіка, який ще і посміхався йому, стоячи справа від нього за цією барною стійкою. - Спробуйте,-  незнайомець м'яко посунув до нього стакан

- Дякую,-  видав все ж Ділан, зробив ковток і завмер... Як же смачно!

- Як себе почуваєте? -  з доволі хитрою посмішкою спитав той

- Gorgeous,-  Ділан мимоволі перейшов на свою рідну мову. Це все цей коктейль

- Ого! -  розсміявся незнайомець, а Ділан зніяковів, бо це прозвучало не просто, як опис напою, а як звернення до цього чоловіка. Хоча... він дійсно gorgeous, розкішний... -  Я вам заздрю!

- Нема чого,-  буркнув він,-  напій - gorgeous, шикарний

- Дякую,-  ще одна посмішка, він, дійсно, gorgeous

- Це?..

- Колись працював тут барменом, тож інколи мені дозволяють трохи попрацювати. Можна? -  красень вказав на сусідній стілець. Ділан ковтнув слину і кивнув, а потім вказав на коктейль і спитав

- Як називається?

- Коктейль?

- Мгм

- Salvatore, це - рятівник,-  а ось це він сказав інакше, дивлячись Ділану прямо в очі і Ділан зрозумів, що... -  То що привело вас сюди?

- Бажання випити

- Ммм, то ви прекрасно обрали місце,-  тепло посміхнувся незнайомець,-  ви місцевий?

- Ні

- А звідки, якщо не секрет?

- Здалеку,-  видихнув Ділан і... наприкінці коктейлю зрозумів, що розповів цьому красивому і явно старшому за нього, але такому красивому (кхм, здається, він повторюється) чоловіку так багато про себе, більше, ніж будь-коли будь-кому, а тому, в якийсь момент він сів ближче - той не відсунувся, тож Ділан... поцілував цього красивого незнайомця. Ну як "поцілував"... доторкнувся губами до його губ, бо... і той відгукнувся! Певно, мимоволі, бо це було ледь помітно, те, як він прихопив його губи у відповідь, але він  ще й наблизився, подався йому назустріч і ще б трохи і...

- Ділане,-  видихнув той красень,-  дуже приємно, але...

- Ти більше любиш дівчат?

- Ні,-  знову посміхнувся він і... завмер, наче збираючись поцілувати і… відсторонився,-  але знайомитись в барі - не краща ідея

- Дивлячись для чого,-  хитро посміхнувся Ділан, швидко придумуючи варіанти як би... заманити його...

- Я не шукаю нічого серйозного,-  відповів той, хоча очима вже наче роздягнув Ділана і тепер просто...