У Тоська була одна серйозна прорблема – він не любив митися. І зовсім не тому, що був нечупара чи ледащо, а просто усі ці гігієнічні процедури не приносили йому ніякої радості, а він звик життя сприймати як одне суцільне задоволення.
А й справді, чого б йому не радіти? У нього була дружня родина, де його любили. А такі маленькі незручності як чищення зубів зранку і увечері, і миття ніг, яких у Тоська було аж вісім, не могли зіпсувати йому відчуття щасливого дитинства. І все ж, коли ввечері він чув заклик мами Павучихи митися, то у нього всередині прокидався такий сильний протест і таке бажання непокори, що Тосько був ладен на все, щоб тільки уникнути цих процедур. Кілька разів він навіть вдавався до брехні, мовляв, болить живіт, але постійно користуватися цим трюком було неможливо і він придумав інший вихід.
Річ у тім, що після миття кожен мав ще обов’язок попрати власні шкарпетки, а позаяк Тосько і цього не хотів робити, то домовився з однією із сестричок, що та буде за нього прати, а він за неї, під час вечірнього прибирання, складати іграшки. А чистити зуби і митися необов’язково – ніхто ж і так не перевіряє.
Якийсь час було все дуже добре − мама не знала про його підступний план, інші діти також нічого не підозрювали. Та сталося так, що у Тоська розболівся зуб. Він не придав тому значення, бо біль швидко вщух. А уночі зуб розболівся знову так сильно, що терпіти було несила, і Тосько змушений був розбудити маму. Засмучена мама розколотила у воді соду з сіллю і дала Тоськові полоскати рот. Після такої процедури зубний біль вщух, а Тоська почала мучити совість, що він був нечесний і обманював усіх, тому він зізнався мамі про свої хитрощі. Мама покартала Тоська, але заспокоїла, і порадила іти спати.
Вдень Тосько знов підійшов до мами.
− Мабуть ти мені не пробачила, бо цей зуб знов болить і заважає, − пожалівся їй. Мама Павучиха посадила сина на стілець.
− Дай-но гляну на нього. Так я й думала, − він хитається... це молочний зубчик йому потрібно допомогти випасти. Іди-но принеси шпульку з нитками.
Мама вправно накрутила кругом зуба нитку і шарпнула – зуб залишився висіти на нитці.
− На, постав на поличку біля ліжечка, а зночі скажи: «Мишко, забери старий зубчик, а мені принеси новий. І не забудь при цьому пообіцяти, що більше ніколи не будеш хитрувати і обманювати, бо зубчиків маєш ще багато....», − недвозначно натякнула мама.