Пізніше, вийшовши на балкон покурити, Олексій дивився на темні вікна сусідніх будинків. Місто М. спало.
Йому більше не було соромно за те, що він сказав Валі. Йому було байдуже.
Він зрозумів головну правду маленьких міст. Тут трагедія не в тому, що ти невдаха. Трагедія в тому, як легко цей стан «невдахи» лікується гарною вечерею. Як швидко почуття гідності чи бажання змін розчиняються у тарілці з домашніми голубцями.
Він був не лопухом. Він був просто ситою людиною. І в цьому була його найбільша поразка: його спокій сьогодні коштував рівно стільки, скільки коштувала мамина запечена курка та тортик із кондитерської. Іскра згасла, але шлунок був повний. І для міста М. цього було цілком достатньо, щоб прожити ще один рік.
2026 рік