Глава 17 Помилка Карини

Після розмови з батьками Андрій вперше за довгий час дозволив собі сумніватися.

Не в родині.

Не в собі.

У Карині.

Щось більше не складалося.

Занадто багато дрібниць перестали збігатися.

Занадто багато питань залишалися без відповідей.

А тим часом Карина була впевнена, що все йде за планом.

Вона вже обирала ресторан для святкування після розпису.

Шукала квартиру, яку хотіла купити після весілля.

Навіть обговорювала з подругою майбутнє життя.

І найголовніше — робила це без Андрія.

Вона навіть не питала його думки.

Бути поруч мав лише він.

Рішення ж приймала вона.

— А якщо він не погодиться? — запитала подруга.

Карина лише засміялася.

— Погодиться.

— Ти занадто впевнена.

— Бо знаю Андрія.

Вона зробила ковток кави.

— Він завжди робить те, що вважає правильним.

Якщо думає, що я вагітна — він одружиться.

Саме в цьому була її головна помилка.

Карина перестала бачити в Андрієві людину.

Вона бачила лише інструмент для здійснення своїх планів.

Через кілька днів Карина домовилася про зустріч.

Не з Андрієм.

З Максимом.

Чоловіком, якого вона намагалася приховати від усіх.

Особливо від Андрія.

Вони зустрілися в невеликому ресторані на іншому кінці міста.

Карина була впевнена, що ніхто їх не побачить.

— Це починає мене дратувати, — сказав Максим.

— Що саме?

— Уся ця історія.

Карина озирнулася навколо.

— Говори тихіше.

— Я б хотів знати, що буде далі.

— Усе буде добре.

Максим похитав головою.

— Карина, це вже зайшло занадто далеко.

— Ні.

— Так.

Він уважно подивився на неї.

— Особливо якщо врахувати дитину.

Карина напружилася.

— Не зараз.

— А коли?

— Я сказала — не зараз.

Саме в цей момент двері ресторану відчинилися.

І всередину зайшов Андрій.

Він навіть не планував тут бути.

Після зустрічі з потенційним постачальником вирішив заїхати пообідати.

Звичайний день.

Звичайний ресторан.

Звичайний збіг.

Поки не побачив Карину.

Спочатку він не повірив власним очам.

Потім побачив чоловіка навпроти неї.

Побачив, як вони сперечаються.

Як добре знають одне одного.

Як Карина нервує.

І раптом почув лише кілька слів.

— ...дитина...

— ...Карина, він має знати правду...

Усе всередині похололо.

Карина саме підняла очі.

І побачила його.

На кілька секунд світ завмер.

Вона зблідла.

Максим обернувся.

Андрій стояв біля входу, не зводячи з них погляду.

Вперше за весь час Карина відчула справжній страх.

Не тому, що її побачили.

А тому, що зрозуміла:

щойно сталося те, чого вона боялася найбільше.

Вона втратила контроль над ситуацією.

Андрій повільно підійшов до столика.

Подивився на Карину.

Потім на Максима.

І тихо запитав:

— Може, хтось нарешті пояснить мені, що тут відбувається?

У голосі не було крику.

Не було злості.

І саме це налякало Карину ще більше.

Бо вперше вона побачила Андрія, який більше не довіряв їй.