Після розмови з Андрієм Карина зрозуміла:
хтось із його родини почув занадто багато.
І вперше її план опинився під загрозою.
Але замість того, щоб відступити, вона вирішила діяти швидше.
Наступного вечора Карина приїхала до Андрія.
Вона виглядала схвильованою.
Навіть заплаканою.
— Що сталося? — одразу запитав він.
Карина мовчки сіла на диван.
— Я більше так не можу.
— Про що ти?
— Твоя родина мене ненавидить.
Андрій важко видихнув.
— Знову починається...
— Ні, Андрію. Послухай мене.
Вона взяла його за руку.
— Ми постійно живемо між сварками.
Твоя мама мене не приймає.
Софія дивиться на мене так, ніби я злочинець.
Данило взагалі не приховує свого ставлення.
Андрій мовчав.
Останнім часом між ними справді було багато напруги.
— Я втомилася боротися.
— І що ти пропонуєш?
Карина зробила паузу.
Наче вагалася.
А потім тихо сказала:
— Давай одружимося.
Андрій здивовано підняв очі.
— Що?
— Просто розпишемося.
Без гостей.
Без святкування.
Без родини.
Тільки ти і я.
У кімнаті запала тиша.
— Карина...
— Я серйозно.
— А як же весілля?
— Воно нам не потрібне.
Вона опустила очі.
А потім додала:
— Є ще дещо.
Андрій відчув, як усередині все напружилося.
— Що?
Карина зробила вигляд, ніби їй важко говорити.
— Я вагітна.
Світ навколо ніби завмер.
— Ти... впевнена?
Карина кивнула.
— Так.
Андрій мовчав.
Думки плуталися.
Весілля.
Дитина.
Сварка з родиною.
Майбутнє.
Усе змішалося в одну суцільну бурю.
Карина уважно спостерігала за ним.
Вона знала:
саме зараз вирішується все.
— Тому я не хочу великого весілля.
Не хочу скандалів.
Не хочу нікого запрошувати.
Давай просто розпишемося.
Почнемо своє життя.
Андрій повільно підвівся й підійшов до вікна.
Йому потрібен був час.
У цей момент він ще не знав, що Данило вже почав перевіряти деякі дивні факти, пов'язані з Кариною.
І що правда про її "вагітність" може виявитися зовсім іншою.
А поки що Андрій стояв перед найважчим вибором у своєму житті.
І Карина була впевнена:
цього разу перемога буде за нею.