Глава 55

Свято відчувалося сповна.

Людей ставало все більше, ніби спеціально приїжджали здебільшого на частування, ніж на саму базу відпочинку. Після вистави з альпхорном, місцеві увімкнули веселу музику, що лунала з трьох великих колонок, розташованих навколо. Свіжий аромат смачної їжі продовжував наповнювати повітря. В якусь мить я навіть подумала, чи не пропах весь ліс запахом соковитих ковбасок?

Рой як раз смакував такою, сидячи за одним зі столиків разом із Велс. Вона щось розповідала йому, поки той уважно слухав і майже не зводив з неї очей. Мені навіть стало радісно, що він врешті не стоїть за баром, а може відпочити з усіма. З Велс, якщо бути точнішою.

Джеремі частенько пропадав із поля зору, але можливо це тому, що сам зір вже починав трохи запливати. Ми з Меган влаштувалися біля столику з розливним червоним вином. Напій був сухим і доволі міцним, як на мене. А ось моїй подрузі воно йшло на відмінно. І хоч пила я доволі повільно, все-ж-таки відчула, як вино почало діяти в голові. В якусь мить я сильно пораділа тому, що вирішила змінити свій одяг, вдягнувши поверх джинсових шорт кофтину із довгим рукавом, замість майки, в якій приїхала. Температура помітно спала за кілька годин, а після заходу сонця в горах завжди прохолодно.

Через якийсь час до нас з Мег під’єдналося троє чоловіків. Усі виглядали справжніми красенями. До гадалки не ходи, як було зрозуміло, що разом відвідують один спортзал. Тіла хлопців були мускулисті і підкачені, а вдягнені в бренд від одного спорт-клубу. На мій погляд, накачених мускулів вже було навіть трохи занадто.

- Привіт, смачне вино? - запитав один із темними очима.

- Бажаєте скуштувати? - ігриво запитала Меган і я з посмішкою глянула на неї.

- Тільки якщо з вами. - він теж скривився в усмішці.

- Познайомимося? - протянув руку брюнет, який стояв ближче до мене.

- Мабуть в інший раз. - грубувато прозвучав у відповідь знайомий голос позаду.

Я обернулась, розпливаючись у все більшій усмішці.

Тім із Дзвоником стояли за нашими спинами. Я помітила дивні чорні сумки в руках кожного.

- Ва-а-а… - крутнулася на місці, розкинувши руки, - Це мій хлопець! - глупувато заявила я всім, хто знаходився поруч.

Після цього моя увага була прикута тільки до Тіма, тож я і гадки не мала куди врешті поділися ті троє хлопців, але вони точно зникли після появи цих двох.

- Скільки ти випила? - чоловік-шпигун кинув погляд на три допиті паперові стаканчики біля мене і чотири біля Меган.

- Да вони нормально так хляпнули! - розсміявся Павло.

- Всього на сорок хвилин затрималися, а ви вже встигли накидатися… - продовжував Тім.

- Воно дуже смачно! Давайте з нами! - весело перебиває Меган, - Тітушко, ще чотири стакани, будь-ласка!

- Тітушко, нуль стаканів, дякую. - прозвучав знову інший голос.

З легким оп’янінням я переводила погляд з хлопців на Меган, і з Меган на Роя, який раптом з’явився поруч.

- Здається їй досить. - знову сказав він, торкаючись рожевоволосої за передпліччя.

- Ей, синя бошка, ану не чіпай мене! - Меган різко вирвалась зі схватки Роя і ледь не знесла всіх за собою своїм ліктем.

Тіму вчасно вдалося відтягнути мене до себе.

- Ніколи не давайте їй швейцарське вино… - сказав Рой більше як фактом, аніж повчанням.

Зрештою йому таки вдалося повести дівчину в будинок.

- Давай, тобі теж слід лягти вже. - звернувся до мене Тім.

Я різко виставила перед його носом вказівний палець на витянутій руці.

- Навіть не думай. Трохи повітря і в мить протрезвію. - заперечливо глянула я на чоловіка, очікуючи його реакції.

Він злегка посміхнувся, торкаючись моєї долоні і беручи її в свою руку.

- Добре, пішли дихати, твереза наша.