Глава 35

Торі

- Завтра нам потрібно буде поїхати. Думаю до вечора повернемося. - тихо повідомив Тім, коли ми вже підійшли до хостелу.

Він відпустив мою руку, але так і не подивився в очі.

Та і всю дорогу назад майже і слова один одному не сказали. Це дивно, мені здалося, що після цієї розмови ми трохи зблизились.

- Все добре? - запитала я, не зводячи з нього погляду.

- Так. Лише перевірити дещо. - він злегка усміхнувся - Заходь, я маю зустрітися з Марком зараз, обговорити все за завтра.

Я зробила кілька кроків вперед, відкриваючи вхідні двері.

- Завтра як раз мій перший робочий день в кафе, тож я теж буду зайнята. - повідомила я хлопця, озернувшись.

Він з легкою посмішкою кивнув головою.

- Надобраніч. - сказала я знов і рушила в хостел.

- Угу, надобраніч.

Тільки зайшовши в кімнату, мій ніс одразу ж атакували контрнаступом з усіх сторін.

- Святий кренделик, Велс! Ти розбила всю свою колекцію парфумів одночасно? - я швидко закрила носа від такої кількості різких запахів.

Подруга сиділа на ліжку, перебираючи з десяток флаконів на постілі. Вона звернула на мене увагу, але вираз її обличчя був занадто спантеличеним.

- Це катастрофа, Торі.

- Не сумніваюсь. Мій ніс теж так думає.

Дівчина швидко піднялась, підбіжавши до комоду і схопивши з нього календар.

- Дивись! - вона тицьнула мені пальцем в завтрішню дату.

- Що ж, це число… - я дуже не хотіла відчувати себе ідіоткою, але ситуація йшла не на мою користь.

- Так, і це не просто число, подруго. Це дата приїзду моєї мами. І ця дата вже післязавтра.

Я обережно поклала свої речі на ліжко, не зводячи очей з Велс.

- З цими подіями останні дні, я взагалі забула за це.

- Так… А до чого парфуми? - вперто намагалась я знайти зв’язок між розбризканими навколо запахами і приїздом жінки-американки.

- Моя мати - власниця парфумерної мережі в Торонто. - почала вона - і я дала їй обіцянку протестувати всі парфуми, які знайду тут. Вона виписала мені список всіх брендів і навіть гроші на це виділила, аби купити ті, які на мою думку варті більшого дослідження, чорт забирай! Тільки от… - Велсія обернулась на своє ліжко - в мене не було часу стояти розбиратися із ними в магазинах, тож купила всі одразу і думала, що розберусь з цим якось… - вона зітхнула, всівшись на край ліжка. - Безглузддя якесь… - беземоційно і втомлено знов важко зітхнула дівчина.

Страшнувата жіночка, ця її мати. Зробити з дочки потенціального агента по вивченню конкурентів.

- Чесно кажучи, з цими запахами, я тепер взагалі не розумію, який мені подобається, а який ні. - поморщивши носа, промовила згодом Велс.

- Але цим має займатися професіонал, наскільки мені відомо, ні? - поцікавилась я, починаючи перевдягатися.

- З дитинства люблю парфуми. В коледжі ми проходили факультатив з парфумерії, тож я знаюся на цьому. Та і таким дивним способом вивчення продукту своїх конкурентів, мама почала займатися пізніше. Тож я буквально стала потенціальною жертвою. Що ж… Мені це подобалось, насправді. - Велс задумалась - В різних країнах завжди був час, аби відволіктись від роботи. Плюс, мені не складно зробити це для неї. - після цих слів дівчина посміхнулась.

Я посміхнулась разом з нею, накинувши футболку поверх шортів.

- Давно ви не бачились з нею? Напевно, ти чекала цього приїзду.

- Так, звичайно. Вже майже рік вдома не з’являлась. То в Іспанії, то Ірландії, тепер тут вже більше чотирьох місяців.

Вау, мені б таке світове рандеву.

- Торі, а ти? Ще не скучила за мамою? - поцікавилась Велс.

Я потянула паузу, роздумуючи над відповіддю. Потім лише усміхнулась, беручи з ліжка подруги кілька флаконів.

- Давай допоможу з цим?