9

Торі зробила крок углиб лісу — і світ відповів.

Коріння під ногами заворушилося, не намагаючись спіймати її, а ніби перевіряючи. Зелене світло в грудях посилилося, але не спалахнуло — воно билося в унісон з чужими серцями навколо. Вона відчула їх усіх одразу: біль кришталевої клітки, холод тіні, тремтіння вогняної іскри.

— Я не прийшла вас володіти, — сказала Торі. — Я хочу зрозуміти, що тримає ваші серця в полоні.

Крилата жінка підняла погляд. Її крила були прекрасні — і надломлені.

— Ми віддали їх добровільно, — промовила вона. — Колись. Бо вірили, що так зможемо захистити те, що любимо.

— А тепер? — запитала Торі.

— А тепер любов стала ланцюгом.

Ліс затремтів. Десь глибоко, під землею, прокинулося щось старіше за дерева. Вовк насторожився, його серце спалахнуло яскравіше.

Вона наближається, — сказав він.

Та, що збирає зачаровані серця.

— Хранителька? — тихо промовила Торі, і слово саме з’явилося в неї на вустах.

Ні, — відповів вовк. — Власниця.

У цей момент Торі знову відчула удар — другий пульс. Варден. Цього разу не біль, а різке усвідомлення, ніби його серце на мить оголилося.

Він стояв у порожній залі, де колись було коло випробувань. Його пальці стиснулися, і холодна магія вийшла з-під контролю.

— Ти зайшла надто далеко, — прошепотів він у порожнечу.

Але він не відступив.

Тим часом перед Торі з туману почала вимальовуватися постать. Висока, сплетена зі світла й тіні, з десятками тонких ниток, що тягнулися від її грудей у різні боки. На кожній нитці билося серце — різне, але всі підкорені.

— Нове серце, — промовила істота голосом, у якому не було ні зла, ні милосердя. — Незакуте. Найцінніше.
 

Торі відчула страх. Справжній. Але разом із ним — вибір.
 

Вона поклала руку на груди.

— Моє серце не для володіння, — сказала вона твердо. — Але я можу поділитися його силою.

Світ завмер.

Нитки здригнулися. Деякі серця почали битися швидше — уперше за довгий час не в такт Хранительці.

— Ти не розумієш, що пропонуєш, — сказала та.

— Розумію, — відповіла Торі. — Свобода — це ризик. Навіть для мене.
 

У цей момент десь між світами Варден зробив крок уперед — порушив правило, яке сам створив. Його серце, зачароване й стримуване роками, тріснуло ще трохи… але крізь тріщину вперше пробилося тепло.

І нитка, що з’єднувала його з Торі, засвітилася.

Бій ще не почався.

Але рішення вже було прийняте.