4

Варден знову стояв у кімнаті, світло кристалу обтікало його тіло, підкреслюючи кожен рух, кожну лінію сили. Торі сиділа на ліжку, спостерігаючи його. Його присутність не просто давила — вона пронизувала її магію, змушуючи відгукуватися на його волю.

— Торі, — сказав він, — ти думаєш, що я взяв тебе, бо хотів?

Вона заплющила очі, готова почути правду.

— Твоє серце — рідкісне. Твої потоки магії… вони не випадкові.

— Я не розумію, — прошепотіла вона.

Він підняв руку, і повітря між ними затремтіло, мов жива тканина.

— Це не просто магія, — продовжив він. — Ти здатна відкривати і підкоряти магію, яка існує за межами звичних потоків. Те, що для інших неможливо, для тебе — потенційна реальність.

— Я… можу навчитися цьому? — обережно спитала Торі.

— Так, — холодно відповів він. — І саме це робить тебе цінною.

— Цінною? — повторила вона, не розуміючи до кінця.

Він зробив крок ближче, і кристал спалахнув яскравіше. Тиск магії пройшов крізь її тіло, нагадуючи: її сила зараз під його контролем.

— Ти — ключ, Торі. Твоя сила дозволить мені закривати порушення потоків магії, які існують поза законом, — його голос був спокійним, непохитним. — Я не можу дозволити, щоб вони вийшли з-під контролю.

— Тобто… я потрібна вам для… — серце Торі калатало від страху.

— Щоб баланс не зруйнувався, — сказав він, підкреслюючи кожне слово. — Без тебе ці потоки можуть вибухнути хаосом. Світ, який я оберігаю, — не для слабких. І ти — не слабка.

Вона зрозуміла, що не зможе просто піти. Не могла б навіть, якби захотіла.

— Ти тут, щоб навчитися слухати мене, — додав він, — і щоб твоя сила стала інструментом, а не руйнівною стихією.

— Інакше? — ледве видихнула вона.

— Інакше світ загине, — промовив він холодно. — А твоя магія буде лише каталізатором хаосу, який я зупиню, незалежно від того, чи залишишся ти живою.

В кімнаті стало тихо.

Торі зрозуміла остаточно: вона не тут для нього, не для пізнання і не для його задоволення.

Вона тут як ключ, як механізм контролю, як єдина, хто може дозволити Вардену тримати баланс між магією та світом людей.

Її серце калатало не від страху, а від усвідомлення, що її життя тепер переплетене з його владою і масштабами світу, який вона навіть не уявляла.

— Тож тепер ти знаєш, — сказав він, стоячи поруч із кристалом. — І тепер ти зрозумієш, що підкоритися — не вибір. Це умова виживання, для тебе і для всього світу.