Томас Манн І Життя На ЧарІвнІй ГорІ

Час і простір

«…Подібно до часу, простір народжує забуття; він досягає цього, звільняючи людину від звичних зв'язків із повсякденністю, переносячи їх у якийсь початковий, вільний стан, і навіть педанта і обивателя здатне раптом перетворити на бродягу. Кажуть, що час – Лєта; але й повітря даличини – такий же напій забуття, і нехай він діє менш ґрунтовно, зате – швидше…»[1]

Читання книг, як і спогади, втілюють минуле в сьогодення, а сьогодення – в минуле... Тим самим підтверджуючи зв'язок всього сущого...

 

[1] Томас Манн «Волшебная Гора», М. 1959, стор. 10.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше