Несприйнятливість до лжевчення

Несприйнятливість до різних лжевчень – ось манера Ганса Касторпа, головного героя «Чарівної гори»...

І це розуміє вдумливий читач як загальнолюдську характеристику. Та й у назві роману автором вкладена іронія... Бо це гора спокус, заборонених... Спокус неробства та декадансу. Тож і Ганс Касторп і читач – її бранець... «Чарівна гора» – місце, де перестають діяти закони суспільства і людина осягає сенс життя... І саме в цьому пізнанні філософська думка доходить своєї досконалості...

І знову згадав я Ахен 1991 року. Коли мені подарували два томи «Der Zauberberg» 1924 року видання. А потім і раритетний том «Buddenbrooks» 1930 року... Згадав і той погляд з портрету головного лікаря. Лікаря, що не був «наці». А був вільним каменярем… Масоном.  Наче він тоді вже промовляв до мене, мов той Іов…

   Weiß du nicht, das es allezeit so gegangen ist, seitdem Menschen auf Erde gewesen sind, daß das Frohlocken der Gottlosen nicht lange wärt und die Freude des Ruehlosen nur einen Augenblick? Wenn auch sein Scheitel in den Himmel reicht und sein Haupt am die Wolken rüht…[1]

Бо лише у спогадах усі часи існують одночасно. І навіть день та ніч. І ми в оточенні живих тіней...

[1] Хіба ви не знаєте, що так було завжди, відколи люди на землі, що радість нечестивих триває не довго, а радість лицеміра лише мить? Хоч би його корона до неба сягала, а голова торкалась хмари… (Іов, 20. 4-6.)