Томас Манн І Життя На ЧарІвнІй ГорІ

Підіймається завіса

«Піднялася голуба завіса –

І нараз намріялись дива…»

Микола Петренко.

 

Томас Манн двічі залишався на другий рік. І до атестата про закінчення гімназії не дотяг... Бо жив у прихованій свідомості тимчасовості, неначе в середині цієї невідповідності... Адже сам, із перших днів школярства, сильно пошкодив свою репутацію у гімназіального начальства. Пошкодив вихвалянням, що він пише вірші. На юного поета зглянулися із недовірою і, навіть глуздували. А вдома, разом зі сестрами, чотирнадцятирічний юнак розігрував вигадані ним п'єси. Творилося це перед батьками та родичами.  Такий от був білий похмурий гумор…

Аж один із листів 1889 року він підписав: "Томас Манн, лірико-драматичний поет"... Це перша самооцінка, іронічна...

Та попри все, він з дитинства вмів захоплюватися людьми, музикою, книгами... Це рятувало… І згодом не одноразово говорив, що власними звершеннями в мистецтві зобов'язаний здатності захоплюватися чужим...

Тож, залишивши гімназію після четвертого її класу в травні 1893 року, він розпочав видавати журнал «Весняна буря», справжній журнал... Коли ще укладати перше число йому допомагали, то вже друге редагував він сам, один!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше