2.

Після хвилі розгублених (Іві та Катя) і роздратованих (Енссен) реплік, глузувань (Блейк та Паскаль) і жартів (Рай, Аярі та Дерек), після чергового заклику до порядку (Томас), Ширлі нарешті знову отримує слово. В її голосі знову вчувається незрозумілий тамований тріумф. Її слухають уважно.

• Я сама завжди очолювала наукову школу, що відкидала будь-які гіпотези про штучне втручання в еволюцію ксенобіомів…
• Це – Гидь? – перепитує Паскаль.

Ширлі киває:

• Так. Гидь. Ліс. Ксенобіоми. Але… Ми виходили з того, що: по-перше – для трансформацій такого неймовірного обсягу півстоліття від часу Прориву – ніщо. Та навіть якщо припустити, що істоти непомітно еволюціонували із звичних нам видів протягом всього часу із заснування Аґарти -  це нічого не міняє! Для таких речей потрібні десятки мільйонів років щонайменше! І по-друге – ми не могли виявити слідів відомих нам біотехнологій, за допомогою яких хтось міг би втручатися у розвиток ксенобіомів і пришвидшити та направити природні процеси.
• Добре. Але тепер – ти ж до цього ведеш? – вихідні умови помінялися! – каже Катя.
• Саме так! Ми маємо дві складові пазлу, які можуть дати пояснення! Ми маємо час – чотириста сорок років. І маємо тих, хто протягом цих століть, почавши від нашого рівня біотехнологій, міг пройти довгий шлях у дослідженнях, винаходах і вдосконаленні методів!
• Так! Але це все лише за тієї умови, якщо ми вже погодилися що всі ці записи – не підробка і не ігри чи реаліті-шоу якихось диваків, що вирішили погратися у ельфів і гномів! – вигукує Енссен.

Ширлі дивиться на чоловіка, як на муху у бокалі вина і, розтягуючи слова, промовляє:

• Ми вчені, Енссене. Звісно, я веду мову про гіпотезу. Гіпотезу, що потребує доведення. Але ви, Архітектори, гадаю, теж чули про принцип бритви Оккама? Найпростіше пояснення з можливих – з найбільшою вірогідністю є істинним.
• Нічого собі просте пояснення! – бурмоче під ніс чоловік.
• У вас є простіше? – наступає далі Шарлотта.
• Бритва Оккама не гарантує, що найпростіший висновок істинний, лише говорить про те, що він має більше шансів бути істинним! - не вгаває Бьйорнар. – Якщо ви почули стукіт копит – скоріш за все скоро побачите коня. Але це може виявитися і зебра!

Блейк, розвалившись у кріслі, закочує очі:

• Обожнюю філософію! Давайте поговоримо про це годинки дві, чи три!
• Та годі вже! Мені цікаво що скаже далі пані Флері! – підвищує голос Абела Десандре.

Ширлі вдячно посміхається жінці і продовжує:

• В принципі, я завершую. На мою думку все досить очевидно. До року Прориву протягом довгого часу в Пустих землях за двадцять шостим і сьомим секторами – Ніхоном і Україною – не без відома місцевих, звісно, але зараз не про це – тривалий час переховувалися люди, що втекли з Аґарти, аби народити дітей і не повертатися на поверхню. Зрештою, це перетворилося на солідну колонію, де були тисячі людей, декілька поселень, тепличні комбінати і ферми, термоядерні електростанції, освіта, лабораторії і все в такому роді. Але в 2341 році – що тоді був таким і для Аґарти і для тих людей на Відстійниках – щось сталося. Хтось невідомим способом зупинив в Аґарті час на 440 років. Протягом цих століть люди в Пустих землях виживали як могли, пережили багато труднощів. Але зрештою справа пішла на лад – популяція збільшилася, за допомогою біотехнологій, що весь цей час рухалися вперед, вони отримали можливість задовольняти свої потреби у їжі і всьому іншому, почали розселятися у нових печерах і навіть будувати міста. Не бачу в цьому нічого неймовірного. Крім того, з того що я побачила, можна зрозуміти, що більша частина цього суспільства поступово почала ставитися до людей Аґарти, що були їх предками, як до сил зла. Поки ми не вивчили хроніки, нам важко судити чому так сталося. Але припускаю, що так звані Мавки, що керували тим суспільством, насаджували ненависть до людей і ксенофобію. І переслідували невеличкі спільноти, що гуртувалися навколо так званих Ковалів, які намагалися зберегти пам'ять про минуле і старі технології.

Ширлі робить паузу і Абела каже:

• Це ніби якийсь чудернацький сон, але інше пояснення дійсно важко вигадати…
• Вона і слова не сказала про період зниженої гравітації, якщо вже ми розвиваємо це безглузде нагромадження припущень. – бурмоче вічно критично налаштований Енссен.

Ширлі піднімає руки, показуючи, що в неї немає готових відповідей на всі питання:

• Це не до мене. Я біолог. Про це нехай подумають інші. Наприклад Архітектори, чи астрофізики, якщо в Аґарті знайдеться хоч один.
• То все ж таки. Чому ти вважаєш, що Блакитна Мара з точки зору Аґарти з’явилася і зникла в тому ж таки 2341 році? - підштовхує до продовження Томас.

Ширлі швидко пробігає поглядом по присутніх, ніби не вірячи, що їй щось досі треба пояснювати.

• Що ми мали до Прориву? Офіційно безлюдні Пусти землі, де насправді ховалася якась кількість втікачів, що годувалися із ферм і плантацій плюс, я впевнена, солідна підтримка з України, що була поруч за брамою. Що сталося в день Прориву? За брамою звідкілясь ніби з пустоти взялися величезні грибні ліси і орди агресивних ксенобіомів, що їх там не було ще хвилину тому! Вся ця хижа погань здійснює вторгнення в сектори 26 та 27 і просунулася б і далі, якби Чорні і стихійне ополчення з українців і японців не зупинили їх, відрізавши старі Україну і Ніхон від решти Аґарти. Гинуть тисячі і тисячі людей. Невдовзі Аґарта засновує Багряний Генс Оборони. Я права?